Рішення № 87471252, 10.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4121/19

РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу від 28.11.2019 №132251-53 в частині нарахування суми податкового боргу у виді штрафних санкцій в розмірі 1929,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 листопада 2019 року відповідач сформував податкову вимогу, якою визначено податковий борг ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку з фізичних осіб (штрафні санкції) станом на 27.11.2019 у розмірі 1929,97 грн.

Вказує, що 11.07.2019 позивачем з дотриманням строків визначених ПК України подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за півріччя 2019 року. Даною декларацією визначено податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку за звітний період (II квартал 2019 року) в розмірі 30837,90 грн. 07.08.2019 позивачем сплачено єдиний податок в розмірі 10837,90 грн. 19.08.2019 сплачено єдиний податок в розмірі 20000 грн.

Не зважаючи на сплачені позивачем кошти в загальній сумі 30837,90 грн, ГУ ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу форми Ф №132251-53 про сплату податкового боргу у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку.

Позивач вважає, що зазначена вимога ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу від 28.11.2019 №132251-53 в частині нарахування суми податкового боргу у виді штрафних санкцій в розмірі 1929,97 грн підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача 02.01.2020 на адресу суду надійшов відзив в якому останній зазначає, що за обліковими даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 сплата єдиного податку надійшла 07.08.2019 в сумі 10837,90 грн (в межах граничного терміну сплати) та 20.08.2019 в сумі 20000 грн (з порушенням граничного терміну сплати). У зв`язку з тим, що єдиний податок в розмірі 20000 грн сплачено з порушенням встановленого строку, була сформована штрафна санкція в розмірі 1993,63 грн. Вказує, що станом на 28.11.2019 сума заборгованості з єдиного податку становила 2049,81 грн і тому, у відповідності до пп. 59.1 ст. 59 ПК України, контролюючим органом сформовано податкову вимогу №132251-53 від 28.11.2019 про сплату боргу в розмірі 2049,81 грн. Відповідачем було знято нарахування штрафної санкції в сумі 1993,63 грн та приведено у відповідність інтегровану картку платника податків - ОСОБА_1 Станом на 23.12.2019 заборгованість позивача по єдиному податку відсутня.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 850 грн заперечує.

Від позивача 10.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що твердження відповідача про те, що йому стало відомо про існування меморіальних ордерів МАВ 2466206 та МАВ 2466274 від 19.08.2019 про сплату позивачем єдиного податку в межах граничного строку за наслідками розгляду позовної заяви не заслуговують на увагу, оскільки в телефонній розмові ОСОБА_1 пояснила працівнику відповідача, що здійснила сплату податку з дотриманням строку встановленого ПК України та надала інспектору копії меморіальних ордерів. У відзиві також вказано, що відповідачем знято нарахування штрафних санкцій в сумі 1993,63 грн, тому враховуючи відсутність заборгованості позивача по сплаті ЄП, відповідно до пп. 60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною. Однак позивач зазначає, що такі доводи суперечать імперативним нормам ПК України. Крім того, просить стягнути витрати на пересилку поштової кореспонденції на загальну суму 53 грн.

Представником відповідача 15.01.2020 подано заперечення на відповідь на відзив в якому вказує, що доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки є надуманими та документально не підтвердженими.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що з 03.01.2019 ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець перебуває на обліку в Кам`янець - Подільській ОДПІ як платник податків, 3 група, ставка у відсотках до доходу 5.

11.07.2019 позивачем з дотриманням строків визначених ПК України подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за півріччя 2019 року. Даною декларацією визначено податкові зобов`язання зі сплати єдиного податку за звітний період (II квартал 2019 року) в розмірі 30837,90 грн. 07.08.2019 позивачем сплачено єдиний податок в розмірі 10837,90 грн. 19.08.2019 сплачено єдиний податок в розмірі 20000 грн. 07.08.2019 позивачем сплачено єдиний податок в розмірі 10837,90 грн. 19.08.2019 сплачено єдиний податок в розмірі 20000 грн.

Однак, 28.11.2019 ГУ ДПС у Хмельницькій області прийняло вимогу про сплату боргу №132251-53, згідно з якою позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку.

Не погоджуючись з такою податковою вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).

Пунктами 295.3 та 295.4 ст. 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Суд зазначає, що згідно із ст. 295 ПК України позивач за II квартал 2019 року, як платник єдиного податку третьої групи, зобов`язаний сплатити податок до 19 серпня 2019 року включно.

Суд звертає увагу на той факт, що позивачем 07.08.2019 сплачено єдиний податок в розмірі 10837,90 грн (квитанція 0.0.1429523181.1) та 19.08.2019 сплачено єдиний податок в розмірі 20000 грн (меморіальний ордер МАВ 2466206, МАВ 2466274). Сплачені кошти в загальній сумі 30837,90 грн надійшли на рахунок отримувача, що підтверджується копією із електронного кабінету платника податків.

Таким чином, позивачем у визначені строки виконано передбачені ПК України вимоги щодо подачі податкової декларації та сплати єдиного податку.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню, оскільки податкова вимога ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу від 28.11.2019 №132251-53 в частині нарахування суми податкового боргу у виді штрафних санкцій в розмірі 1929,97 грн винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо клопотання позивача про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрати на пересилку поштової кореспонденції суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 12.12.2019 та копію акту №1 про виконання робіт за договором від 12.12.2019, де зазначено, що загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 850,0 грн.

Також, на підтвердження вчинених дій позивачем подано до матеріалів позовної заяви квитанцію №0.0.1550177875.1, згідно якої встановлено факт оплати коштів позивачем в сумі 850 грн.

Крім того, витрати на листування позивача в сумі 53,0 грн безпосередньо відносяться до ч.5 ст.132 КАС України, згідно якої встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, що пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачем до суду подано фіскальні чеки ПАТ "Укрпошта" від 09.01.20, від 12.12.19 та від 04.01.20, які підтверджують витрати пов`язані з надісланням листів по справі №560/4121/19 на суму 53 грн.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень статей 134,139 КАС України, та у зв`язку із задоволенням позову, загальна сума, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 1671,40 грн, витрати на оплату судового збору на суму 768,40 грн, витрати на правничу допомогу на суму 850,0 грн та витрати на листування на суму 53,0 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу від 28.11.2019 №132251-53 в частині нарахування суми податкового боргу у виді штрафних санкцій в розмірі 1929,97 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу на суму 850 (вісімсот п`ятдесят) грн та витрати на листування на суму 53 (п`ятдесят три) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.П. Шевчук