Рішення № 87469730, 10.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4782/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4782/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області) , визначивши в якості третьої особи Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у поверненні їй збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 9362,00 грн, викладену в листі від 25.11.2019 №21667/05.3-20 , а також зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області таке подання для повернення суми в розмірі 9 362,00 грн, сплаченої 23.11.2018 згідно з квитанцією №СВ00862176/1, на реквізити позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на виконання вимог статті 49 Закону України "Про нотаріат" сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 9 362,00 грн та підтверджується квитанцією від 23.11.2018 №СВ00862176/1. В той же час, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", позивач підпадає під винятки, передбачені даною нормою, оскільки придбала житло вперше. З огляду на це вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в поверненні сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області.

21.12.2019 Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області надало пояснення щодо позову, зазначивши, що повернення помилково або надміру сплачених коштів з рахунку № НОМЕР_1 здійснюється управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві за поданням територіального управління Пенсійного фонду України (а.с. 22-23).

26.12.2019 відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позову, посилаючись на те, що Пенсійний орган України не має можливості встановити факт придбання квартири позивачем за відсутності механізму перевірки такої інформації (а.с. 26-27).

Згідно з відповіддю на відзив від 08.01.2020 позивач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №819/33/17, вказувала на обов`язок саме держави в особі Пенсійного фонду України доводити факт придбання особою житла вперше. Відсутність же в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити факт придбання квартири конкретною особою вперше не може ставитися в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян (а.с. 32-33).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З наявних матеріалів суд встановив, що за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 ОСОБА_1 прийняла (купила) у приватну особисту власність за ціною та на умовах, встановлених у договорі, квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 м2, житловою площею 42,7 м2, комора площею 4,0 м2 (а.с. 10-12).

Відповідно до квитанції від 23.11.2018 №СВ00862176/1 ОСОБА_1 був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 9 362,00 грн (а.с. 14).

23.11.2018 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Ющенко В.В. був внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1 частку квартири загальною площею 66,7 м2, житловою площею 42,7 м2, комора площею 4,0 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

В подальшому позивач звернулася із заявою від 19.11.2019 до ГУ ПФУ у Полтавській області, в якій на підставі пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" просила повернути їй сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 9362,00 грн (а.с. 8-9).

Листом від 25.11.2019 №21667/05.3-20 заступник начальника ГУ ПФУ у Полтавській області О. Мисик повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до абз. 3 ст. 461 Закону України "Про нотаріат" нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру. Пенсійний фонд України не має можливості (доступу до Державного реєстру нерухомого майна) встановити факт придбання квартири ОСОБА_1 вперше (а.с. 7).

Не погоджуюсь із відмовою відповідача у поверненні безпідставно сплаченого збору, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як передбачено частиною третьою статті 3 даного Закону, платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (надалі - Порядок №1740).

За змістом пункту 151 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Отже, із загального правила про обов`язковість сплати збору під час придбання нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

При цьому пунктом 153 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку з чим позивач і був змушений сплатити суму збору з метою уникнення підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з поясненнями позивача в тексті позовної заяви, ним було придбано житло вперше і до укладення договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2018 інша нерухомість нею не придбавалась.

У суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів твердження позивача про відсутність фактів придбання нею нерухомого майна, яке підпадає під категорію житла, до укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу квартири від 23.11.2018, оскільки позивач надав суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.11.2018 за №146606662, відповідно до якого за позивачем не зареєстровано будь-яких операцій з придбання нерухомого майна, окрім придбання квартири на підставі договору купівлі - продажу квартири від 23.11.2018 (а.с.13).

Не ставив цього факту під сумнів і відповідач, вказуючи лише на те, що позбавлений можливості перевірити цю інформацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач не повинен був сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, а тому сума сплаченого ним збору підлягає поверненню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Полтавській області, викладену в листі від 25.11.2019 №21667/05.3-20 у поверненні ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 9 362,00 грн.

Згідно з чинним законодавством, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується на рахунки органів Державної казначейської служби України, а тому і повертатися ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів.

Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (надалі - Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.

Тож, оскільки повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на ГУ ПФУ у Полтавській області в даному випадку покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 10.09.2018 (справа №819/1012/17) від 11.07.2018 (справа №819/242/17), від 03.07.2018 (справа №813/1696/17), від 20.03.2018 (справа №819/1249/17, від 30.01.2018 (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 (справа №819/1667/17).

Таким чином, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов`язати ГУ ПФУ у Полтавській області сформувати та надати до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9362,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією №СВ00862176/1 від 23.11.2018.

Відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у поверненні ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 9 362,00 грн, викладену в листі від 25.11.2019 №21667/05.3-20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) сформувати та надати до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9 362 (дев`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 00 коп, сплаченого згідно з квитанцією від 23.11.2018 №СВ00862176/1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ13967927) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун