Рішення № 87468537, 10.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. справа № 300/2163/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1 093 678,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 25.11.2019 звернулося в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1 093 678,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку, встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статті 36 Податкового кодексу України, не сплатив в дохід державного бюджету узгоджені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника у вигляді заробітної плати в розмірі 682 896,99 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 392 441,06 грн., за штрафною санкцією в розмірі 278 289,24 грн. та пені в розмірі 12166,69 грн., військового збору в розмірі 35 856,19 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 3750,00 грн., за штрафною санкцією в розмірі 23 860,30 грн., та пені в розмірі 8 245,89 грн., податку на додану вартість в розмірі 161 456,17 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 141 626,96 грн., за штрафною санкцією в розмірі 19 806,71 грн. та пені в розмірі 22,540 грн., акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 174 153,92 грн., в тому числі за основним платежем 162 775,30 грн., за штрафною санкцією в розмірі 10 200,00 грн. та пені в розмірі 1 178,62 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в тому числі за основним платежем в розмірі 39 314,81 грн. та пені в розмірі 2,41 грн. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків. Позивачем 20.11.2019 недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження, про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.106).

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

16.11.1995 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.78-79).

Відповідач 20.02.2000 взятий на облік у ДПІ у Галицькому р-ні ГУ Міндоходів.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 допущено утворення податкового боргу в розмірі 1 093 678,08 грн., що виник в результаті несплати наступних податкових зобов`язань.

Так, відповідачем допущено утворення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника у вигляді заробітної плати в розмірі 682 896,99 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 392 441,06 грн., за штрафною санкцією в розмірі 278 289,24 грн. та пені в розмірі 12166,69 грн. згідно податкових повідомлень-рішень №0009821306 від 23.05.2018 на суму податкового зобов`язання - 462 951,06 грн., штрафної санкції - 376 567,45 грн. та пені - 12 166,69 грн. (а.с. 17) та №0009781306 від 23.05.2018 на суму 510,00 грн. штрафної санкції (а.с. 17 зворот) (у зв`язку з частковою сплатою сума до стягнення становить 682 896,99 грн.). Дані податкові повідомлення-рішення №0009781306 від 23.05.2018 та №0009821306 від 23.05.2018 винесені на підставі акту перевірки від 08.05.2018 № 356/09-19-13-06/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017» (а.с.14-16).

Також відповідачем не виконано зобов`язання зі сплати військового збору в розмірі 35 856,19 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 3750,00 грн., за штрафною санкцією в розмірі 23 860,30 грн., та пені в розмірі 8 245,89 грн., що підтверджується податковою декларацією за 2018 рік від 22.01.2019 на суму 3 750,00 грн. (а.с. 12-13) та винесеним на підставі акту перевірки від 08.05.2018 року №356/09-19-13-06/НОМЕР_1 (а.с. 14-16) податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2018 року №0009831306 на суму податкового зобов`язання - 53 883,74 грн., штрафної санкції - 42 057,92 грн. та пені - 2 515,48 грн. (а.с. 18) (у зв`язку з частковою сплатою сума до стягнення становить 60 125,78 грн.).

Окрім цього, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 допущено утворення податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 161 456,17 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 141 626,96 грн., за штрафною санкцією в розмірі 19 806,71 грн. та пені в розмірі 22,540 грн., що підтверджується самостійно поданими податковими деклараціями, зокрема, за липень 2019 року від 19.08.2019 на суму 21 356,00 грн. (а.с. 24), за червень 2019 року від 19.07.2019 на суму 12 746,00 грн. (а.с. 25), за травень 2019 року від 18.06.2019 на суму 9 148,00 грн. (а.с. 26), за квітень 2019 року від 20.05.2019 на суму 36 585,00 грн. (а.с. 27), за березень 2019 року від 18.04.2019 на суму 33 434,00 грн. (а.с. 21), за лютий 2019 року від 19.03.2019 на суму 23 791,00 грн. (а.с. 22); за січень 2019 року від 18.02.2019 на суму 13 842,00 грн. (а.с.23) та винесеними на підставі акту перевірки від 23.04.2019 № 1161/09-19-13-02-11/НОМЕР_1 (а.с. 28-29) податковими повідомленнями-рішеннями від №0011111302 від 20.05.2019 на суму 18 610,75 грн. штрафної санкції (а.с. 31) та податковим повідомленням-рішенням №0011121302 від 20.05.2019 на суму 1 195,96 грн. (а.с. 32) (у зв`язку з частковою сплатою по основному платежу сума до стягнення становить 141 626,96 грн.).

Також за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 174 153,92 грн., в тому числі за основним платежем 162 775,30 грн., за штрафною санкцією в розмірі 10 200,00 грн. та пені в розмірі 1 178,62 грн., що підтверджується самостійно поданими податковими деклараціями: за серпень 2019 року від 18.09.2019 на суму 17 589,00 грн. (а.с. 35-36), за липень 2019 року від 20.08.2019 на суму 19 348,00 грн. (а.с. 37-38), за червень 2019 року від 20.07.2019 на суму 19 952,00 грн. (а.с. 39-40), за травень 2019 року від 19.06.2019 на суму 14 156,00 грн. (а.с. 41-42), за квітень 2019 року від 20.05.2019 на суму 13 754,00 грн. (а.с. 43-44), за березень 2019 року від 18.04.2019 на суму 14 813,00 грн. (а.с.45-46), за лютий 2019 року від 20.03.2019 на суму 12 713,00 грн. (а.с. 47-48), за січень 2019 року від 20.02.2019 на суму 13 342,00 грн. (а.с. 49-50), за грудень 2018 року від 17.01.2019 на суму 12 954,00 грн. (а.с. 21-25); за листопад 2018 року від 19.12.2018 на суму 12 146,00 грн. (а.с. 53-54); за жовтень 2018 року від 19.11.2018 на суму 15 845,00 грн. (а.с. 55-56) та винесеним на підставі акту від 20.05.2019 року №2238/09-19-40-00/НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку (а.с. 57-61) податковим повідомленням-рішенням № 0018454002 від 02.07.2019 на суму 10 200,00 грн. штрафної санкції (а.с. 61) (у зв`язку з частковою сплатою по основному платежу сума до стягнення становить 162 775,30 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися. Докази сплати грошових зобов`язань, визначених даними податковими повідомленнями-рішеннями в матеріалах справи відсутні.

Окрім цього, відповідачем не сплачено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в тому числі за основним платежем в розмірі 39 314,81 грн. згідно податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 від 22.01.2019 в сумі 45000,00 (а.с. 12-13) (у зв`язку з частковою сплатою сума до стягнення становить 39312,40 грн.) та пені в розмірі 2,41 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Відповідно до підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить, серед іншого, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний збір.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податок на доходи фізичних осіб визначає розділ IV Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є : фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 даного Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно з пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем податковими деклараціями грошові зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також податку на додану вартість, зі сплати акцизного податку відповідно до 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту подання такої декларації.

Пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Відповідно до пункту 185.1 статті 158 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Положеннями п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України передбачено, що реалізацією суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Податкового Кодексу України).

Згідно п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового Кодексу України, для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Відповідно до п.2 Розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015р. №14"Про затвердження форми декларації акцизного податку", декларацію складають та подають особи, визначені статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку. Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у графі «Ознака подання» на останньому аркуші Декларації.

Згідно з п.3 та 4 Розділу І Порядку: Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Аналогічні положення закріплені п.223.1 ст.223 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 223 Податкового кодексу України базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 224 Податкового кодексу України, контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами.

Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав податкову вимогу за №57539-51 від 25.07.2018, однак податковий борг за нею не сплачено (а.с.66).

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, несплачені відповідачем зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника у вигляді заробітної плати, військового збору, податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, а також нарахованих штрафних санкцій та пені утворюють податковий борг відповідача в загальному розмірі 1 093 678,08 грн., який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується поданими деклараціями (а.с.12-13, 21-27, 35-56), довідкою про податковий борг від 02.10.2019 (а.с.95), корінцем податкової вимоги форми "Ф" від 25.07.2018 за №57539-51 (а.с. 66), копіями інтегрованих карток платника податку (а.с.67-77), розрахунками податкового боргу (а.с. 96-103).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даною позовною заявою до суду сплатив судовий збір в розмірі 16405,18 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 1 093 678 (один мільйон дев`яносто три тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 08 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 43142559).

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Главач І.А.