Ухвала суду № 87467476, 04.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 лютого 2020 р. Справа № 120/3288/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника відповідача: Бубели Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені нею при розгляді заяви (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року.

Зобов`язано Державну казначейську службу України надати обґрунтовану та повну відповідь на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

02.01.2020 року на адресу суду поштою надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 120/3288/19-а та надання суду звіту Державною Казначейською службою України про виконання рішення суду від 18.11.2019 року на підставі ч. 2 ст. 382 КАС України у місячний строк.

Заява мотивована тим, що відповідачем не забезпечено повний і всебічний розгляд звернення позивача від 08.08.2019 року після ухвалення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року.

Ухвалою суду від 03.01.2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 18.11.2019 року по адміністративній справі № 120/3288/19-а призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2020 року.

17.01.2020 року розгляд справи відкладено на 04.02.2020 року в зв`язку з необхідністю ознайомлення представником відповідача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та неповідомлення позивача про розгляд заяви.

17.01.2020 року після судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 120/3288/19-а у її відсутності. Також вказала, що на даний час обґрунтованої і повної відповіді на її заяву (звернення) від 08.08.2019 року Державною Казначейською службою України вона не отримала, а тому просить задовольнити її заяву.

04.02.2020 року в судовому засіданні представник відповідача просила залишити заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення без розгляду, оскільки дане питання було предметом розгляду під час ухвалення судового рішення та було відображено в мотивувальній частині рішення суду, а тому не може повторно розглядатися.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому нею подано заяву про розгляд справи у її відсутності.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи у відсутність позивача.

Дослідивши матеріали справи та заяви, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені нею при розгляді заяви (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року.

Зобов`язано Державну казначейську службу України надати обґрунтовану та повну відповідь на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Дане рішення набрало законної сили 19.12.2019 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року Державною казначейською службою надано лист та вказано, що виконавчі листи у справах № 127/2239/16-ц, № 127/2037/16-ц, № 127/14443/18 виконано, а виконання виконавчого листа по справі № 127/15455/16-ц розглянеться відповідачем орієнтовно в І півріччі 2020 року за умови належного фінансування бюджетної програми.

Разом з тим, у заяві ОСОБА_1 вказує на те, що відповідь Державної казначейської служби є неповною та необгрунтованою, оскільки не містить відповіді на поставлені питання щодо виконавчих листів у справах № 127/2779/16-ц, № 127/15283/16-ц, № 127/9997/16-ц, № 127/12167/16-ц.

У заяві від 17.01.2020 року ОСОБА_1 підтверджує факт виконання рішення суду по справі № 127/14443/18.

У мотивувальній частині рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року суд акцентував увагу на те, що у зверненні позивачка просить надати інформацію щодо всіх отриманих відповідачем від неї заяв, не вказуючи конкретних номерів, а також надати інформацію щодо дій, які вчинив відповідач відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ №845 від 3 серпня 2011 року.

Враховуючи наведене, суд критично ставиться до посилань представника відповідача щодо того, що звернень від позивачки було багато, а тому у відповіді не зазначено інформацію про звернення, по яким уже проведено перерахування коштів на користь позивачки.

Щодо посилання на те, що питання судового контролю у справі № 120/3288/19-а вирішувалося судом при розгляді справи по суті та відображено в мотивувальній частині рішення, а тому має бути залишено без розгляду, суд зазначає наступне.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.

У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз`ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства» та дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 18.11.2019 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як наслідок суд встановлює місячний строк з дня отримання повного тексту даної ухвали відповідачем для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 120/3288/19-а.

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що ч. 2 ст. 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України,суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 120/3288/19-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Державну казначейську службу України подати протягом одного місяця з дня отримання повного тексту даної ухвали звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 120/3288/19-а.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду на підставі пункту 25 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 10.02.2020

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна