Рішення № 87467342, 10.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/7089/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Кюсєвої Т. А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №233/7089/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням»,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у поданій нею 18.10.2019 до суду позовній заяві просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , пославшись на те, що є власником зазначеного житла, в якому зареєстрований її син - відповідач ОСОБА_2 та її онук – відповідач ОСОБА_3 , які не проживають у спірному житловому приміщенні і не користується ним без поважних причин понад встановлений ст.405 ЦК України строк, а саме понад 15 років - син, більше 3 років – онук.

Судовою ухвалою від 04 грудня 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження по цивільній справі №233/7089/19 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні (а.с.36-37).

Судовою ухвалою від 09 січня 2020 року підготовче провадження у цивільній справі №233/7089/19 було закрите, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні (а.с.43).

Позивач у судовому засіданні позов підтримала за наведених у позовній заяві підстав, просила його задовольнити.

Відповідачі, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у порядку ст.128 ЦПК України належним чином, у судове засідання не з`явилися, відзив на позовну заяву суду не надали, тому за ч.1 ст.280 ЦПК суд прийняв рішення про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечувала.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків:

Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

За приписами ч.1 ст.156 ЖК України - члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За вимогами ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення розташоване в житловому будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є власником зазначеного житла, що підтверджено рішенням Народного суду м. Костянтинівки від 22.06.1982, що набрало законної сили 02.07.1982 (а.с.9), яким право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_4 , яка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » у шлюбі, зареєстрованому 24.02.1983 (копія свідоцтва про укладення шлюбу – на а.с.11).

Право власності за позивачем на вище згадуване домоволодіння зареєстроване Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації 21.02.1983 (а.с.9-зворот).

За адресою спірного житлового приміщення зареєстровані як позивач, так і відповідачі, що підтверджено довідкою КП «Служба єдиного замовника №5» №376 від 15.08.2019 (а.с.12), відомостями Відділу реєстрації Костянтинівської міської ради за №4846/09 від 05.11.2019 та за №4845/09 від 05.11.2019 (а.с.22-24, 25-27), вселені в спірне житлове приміщення як члени сім`ї власника.

Відповідачі у спірному житловому приміщенні не проживають і ним не користується понад встановлений діючим законодавством строк без поважних причин, що підтверджено у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які, допитані в судовому засіданні кожен окремо, підтвердили той факт, що відповідачі у спірному житловому приміщенні не проживають і ним не користуються тривалий час, а саме понад п`ять років; висновком ДОП Костянтинівського ВП Бахмутського відділу ГУНП в Донецькій області від 22.08.2019 (а.с.14).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з тієї обставини, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки відповідачі не користуються спірним житловим приміщенням понад встановлений діючим законодавством строк без поважних причин, про що свідчить сукупність наданих доказів по справі, і що відповідачами не спростовано, у зв`язку з чим на підставі ст.405 ЦК України мають бути визнані такими, що втратили право користування цим житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

«про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням» задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , 1984 року народження, та ОСОБА_3 , 1995 року народження, такими, що втратили право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений у нарадчій кімнаті 10.02.2020.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя