Постанова № 8746567, 08.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 р. Справа № 2-а-641/09/1812

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області на постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 16.07.2009р. по справі№2-а-641/09/1812

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій неправомірними при виплаті грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по разовій грошовій допомозі до 5 травня за 2008 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 2095 грн..

Постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від16 липня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії відповідача, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2008 рік у розмірі 2095 грн..

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області, не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від16 липня 2009 року. Посилається на те, що суд не врахував, що кошти сплачуються у межах бюджету та позивачу виплату проведено до Рішення Конституційного суду.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України.

Відповідно до ст. 12 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасник бойових дій, має право на отримання «щорічної разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».

Згідно ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального населення через відділення зв'язку або через установи банку.

Згідно ст. 2 ч. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Частина 3 ст. 2 названого закону передбачає, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветерана війни, щ передбачені цим Законом, є недійсним.

Ст. 22 ч. 2 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виплата відповідачем позивачу щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій в 2008 році проведена в сумі 310 грн., тобто в меншому ніж передбачено законом розмірі, є порушенням його конституційних прав на соціальний захист, тобто має місце звуження обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлено розмір державної соціальної гарантії - мінімальної пенсії за віком, відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня 2008 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який визначений ч. 5 ст. 58 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік» в сумі 481 грн.

Тому розмір грошової допомоги учаснику бойових дій складає 2405 грн. (481 грн. X 5 =2405 грн.)

Враховуючи, що позивач отримав в 2008 році - 310 грн., то недоплата позивачу щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій в 2008 році становить - в сумі 2095 грн. (2405 грн. - 310 грн. = 2095 грн.), вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та дане не спростовується сторонами, у квітні 2008 року, до 5 травня позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі 310 грн., встановленому ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням змін, які вносились Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.

Дію ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту зупинено на 2008 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни.

Зупинення ст. 12 даного закону на 2008 рік, передбачене положенням п. 20, розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до 5 травня 2008 року, положення п. 20, розділу другого Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом, тобто після проведення виплат. На момент виплати вона здійснена в визначеному законом розмірі.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від16 липня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позову відмовити.

Стягнути до бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації Сумської області 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 14.12.2009 р.