Рішення № 87459432, 05.02.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6010/19

Провадження № 2/0182/1012/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.02.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Люборця С.С., що діє на підставі ордеру серія ДП №2632/013 від 09.10.2019 року(а.с.114)

представника відповідача - адвоката Шашликової Т.Ф., що діє на підставі ордеру серія АЕ № 1014929 від 05.02.2020 року.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приміської сільської ради Нікопольського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Заяви по суті справи.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами Приміської сільської ради та просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ним та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 впродовж 13 років до часу відкриття спадщини. Також просить суд визнати право власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1222983900-04-070-0002 (а.с.2-6)

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що в жовтні 2005 року він зустрівся з ОСОБА_3 у друзів на святкуванні Дня народження. На той момент вона майже, як півроку, поховала свого чоловіка ОСОБА_4 , а він також жив без дружини, яка померла ще у ІНФОРМАЦІЯ_5. Після знайомства вони вирішили жити разом, кожному з них була потрібна підтримка та допомога. Так у листопаді 2005 року ОСОБА_3 переїхала до нього у будинок. Хоча її будинок також знаходиться у їх селі, вони вирішили, що у нього їм буде краще. ОСОБА_3 не мала дітей, але з радістю приймала участь у вихованні та догляді за його онуками, коли вони приїздили до них в гості. Із самого початку їх спільного життя вони мали спільний бюджет, вели разом спільне господарство, за спільні кошти робили необхідні покупки, купували харчі, предмети домашньої обстановки, побутової техніки, сплачували комунальні послуги. Мешкаючи разом вони не забували і про її будинок, робили в ньому ремонт, слідкували за городом. Мешкаючи як чоловік та дружина, вони розмовляли про укладення шлюбу та офіційне оформлення стосунків, але дійшли згоди, що зроблять це згодом, а поки будуть проживати разом та вести спільне господарство як подружжя. У 2013 році вона дуже захворіла. ЇЇ обстеження та лікування потребувало значних фінансових витрат і тому питання про шлюб більше не ставилось. Вона була дуже слабка і вони разом їздили до м. Дніпро, він супроводжував її скрізь, як чоловік дружину. Згодом її хвороба призвела до того, що вона не могла працювати, а лише виконувала легку роботу по дому. Останні декілька років ОСОБА_3 була на повному його забезпеченні, він піклувався та доглядав за нею, як люблячий чоловік може доглядати своєю дружину. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Всі витрати з поховання він взяв на себе, все село знало, що в нього померла дружина. Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 , земельної ділянки за цією ж адресою. Єдиним родичем ОСОБА_3 є брат - ОСОБА_2 , який мешкає у м. Кривий Ріг, з яким вони дійшли порозуміння щодо спадщини. Саме тому, в передбачений законом строк, він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_2 подав заяву про відмову у прийнятті спадщини на його користь. 16.08.2019 року він отримав Постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 15.08.2019 року, оскільки не встановлено факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю протягом п`яти років на день відкриття спадщини та не підтверджено, що він був членом сім`ї спадкодавця. Саме тому він вимушений звернутись до суду. Він є спадкоємцем четвертої черги за законом, оскільки з 2005 року, тобто 13 років проживав із спадкодавцем - ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мав з нею спільний побут, спільний бюджет, взаємні права та обов`язки один до одного.

Відповідач відзив на позов не подав.

ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити (а.с.71).

Інших заяв по суті справи учасниками до суду не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами загального позовного провадження(а.с.62)

Ухвалою від 03.09.2019 року витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 (а.с.63)

10.12.2019 року по справі постановлено ухвалу, якою замінено неналежного відповідача на Приміську сільську раду Нікопольського району (а.с.127).

05.02.2020 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, викликано свідків(а.с.136)

В судовому зсіданні позивач та представник позивача на задоволенні позовної заяви наполягали, представник відповідача в частині вимог позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заперечувала, в частині вимог про визнання права власності на спадщину поклалась на розсуд суду.

Судом встановлено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 12 ).

ОСОБА_3 на час смерті на праві власності належали житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1222983900-04-070-0002(а.с.14-19).

За свого життя ОСОБА_3 заповіт не складала (а.с.78)

На запит суду, від приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Гульбандян Л.В. надійшла копія спадкової справи № 91/2019, що відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.76-111).

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернувся ОСОБА_1 (а.с.79)

Брат померлої ОСОБА_2 подав до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті сестри на користь ОСОБА_1 (а.с.105)

За положеннями статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

За змістом частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце фактичного проживання особи не залежить від місця її реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке житлове приміщення, в якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення.

Судом в судовому засіданні з`ясовано, що позивач та спадкодавець проживали за однією адресою в АДРЕСА_1 з 2005 року (а.с.23).

Поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є сусідами та односельцями, підтверджені викладені позивачем обставини щодо проживання з померлою ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства впродовж останніх 13 років з однією адресою. Зазначене також підтверджено наданими до матеріалів справи сімейними фото (а.с.13). Доказів протилежного не надано.

Встановлення факту родинних відносин з померлою має для заявника юридичне значення, оскільки надасть можливість реалізувати його право на отримання спадщини.

Згідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

У відповідності з п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 впродовж 13 років до часу відкриття спадщини підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в порядку та строки, встановлені цивільним законодавством, відсутність спору про право на спадкове майно та те, що ним не втрачена можливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання за ним права власності на спадщину за законом.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-84, 89, 90, 95, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 впродовж 13 років до часу відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншому відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повне рішення складено 10.02.2020 року.

Дані про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

відповідач - Приміська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області - ЄДРПОУ 04340313, місце знаходження: 53270, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Приміське, вул. Конторська,2.

Третя особа - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя: А. Г. Багрова