Рішення № 87459430, 10.02.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8511/19

Провадження № 2/0182/866/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.02.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.

Заяви по суті справи:

Позивач звернулася до суду з позовом, який уточнювала (а.с.2-4,40-42).

Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві приватної власності на підставі договору дарування від 04.10.1980 року належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

У зв`язку зі змінами в законодавстві щодо реєстрації права власності на нерухомість, 11.11.2019 року вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нікопольської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на зазначене нерухоме майно. Однак, державний реєстратор відмовив їй у реєстрації права власності, оскільки у правовстановлюючому документі на майно вулиця, на якій розташований будинок, зазначена як «Степна», що не є тотожним «Степова». При цьому, перейменування вулиці не відбувалося.

Оскільки позивачеві на законних підставах належить частина спірного будинку, а допущена розбіжність позбавляє її можливості зареєструвати своє право власності та розпорядитися нерухомістю, вона вимушена звертатися до суду та просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку (літ. А) з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач з позовом ознайомлений, поштове повідомлення про вручення йому копії позову та ухвали про відкриття провадження повернулося суду з відміткою про вручення 20.01.2020 року (а.с.57). Відзиву на позов від Нікопольської міської ради не надходило.

Третя особа з позовом ознайомлена, подала заяву, у якій проти позову не заперечила (а.с.61).

Процесуальні дії у справі.

11.12.2019 року позов залишено без руху (а.с.38).

09.01.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 (а.с.49).

Судом встановлено:

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, 04.10.1980 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування, посвідчений старшим державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Новіковою Н.В. за реєстровим № 1-2275, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняла у дар Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

21.12.2004 року ОСОБА_1 отримала в КП «НМБТІ» витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно до якого за нею на підставі зазначеного вище договору дарування зареєстрована Ѕ частка житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.7). Зазначена адреса також вказана у технічному паспорті КП «НМБТІ» від 30.06.2017 року (а.с.8).

24.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Нікопольської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, 10.10.2019 року державним реєстратором прийнято рішення про відмову у вчиненні дій у зв`язку з тим, що подані документи не дали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: згідно договору дарування від 04.10.1980 року, право власності виникло у ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час, згідно інформації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 проведена реєстрація права власності на житловий будинок, розташованій по АДРЕСА_1 , що не є тотожним Степній. При цьому, перейменування вулиць не проводилося (а.с.13).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору дарування від 04.10.1980 року, посвідченого Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-2275, належить Ѕ частина житлового будинку «А» загальною площею 97,1 кв.м., житловою площею 71,7 кв.м. з надвірними будівлями: літня кухня «Б», сарай «В'» , підвал «Г», гараж «Е», гараж «Ж», вбиральня «З», душ «И», спорудження № 1-7,І за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої Ѕ частини є ОСОБА_2 (а.с.46-48).

За таких обставин у суду не викликає сумніву той факт, що ОСОБА_1 дійсно на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , однак внаслідок розбіжності в написанні вулиці вона позбавлена права у повному обсязі користуватися своїми правами щодо предмету спору.

Враховуючи, що право власності позивача на спірну частину житлового будинку підтверджено документально, не порушує прав та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16,328,386,391,392 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 141, 206, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку літ. «А» загальною площею 97,1 кв.м., житловою площею 71,7 кв.м. з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.02.2020 року.

Дані про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Нікопольська міська рада, ЄДРПОУ 37338501, адреса: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд.3 ;

третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: А. Г. Багрова