Рішення № 87454688, 04.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5883/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.

при секретарі: Хабеця О.О.,

справа №757/5883/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

Треті особи: Міністерство юстиції України,Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович

суть спору: визнання права власності на квартиру

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство юстиції України, Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович, про визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої зазначено, що 19.05.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку у позивача виникло з моменту державної реєстрації.

З травня 2018 року позивач почав проживати в квартирі. В грудні 2018 року від приватного нотаріуса дізнався, що придбана ним квартира належить відповідачу. З метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду із даним позовом.

Протокольною ухвалою від 16.07.2019 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено Міністерство юстиції України, АТ «ОТП Банк» та приватного нотаріуса КМНО Падалка О.О.

Позивач та його представник надали до суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність , а позов задовольнити.

Відповідач направив до суду заяву, в якій позов визнав та зазначив, що жодних дій та заяв на внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно зміни власника квартири після продажу квартири він не вчиняв. Припускає, що відбувся збій у системі програмного забезпечення, що призвело до повернення інформації у попередній стан.

Від третьої особи Міністерства юстиції України надійшли пояснення, в яких по суті позову заперечень або визнання позову не заявлено, вирішення спору залишено на розсуд суду.

Від інших учасників справи відзиви, пояснення або заперечення не надходили.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.05.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалком О.О., зареєстровано в реєстрі за № 4153.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-ІУ (далі - Закон), відомості державного реєстру речових прав на нерухоме є офіційними відомостями.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, та в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 37 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» власник майна має пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджені відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення, ухвалене раніше.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному 392 цього Кодексу.

ОСОБА_1 набув право власності на квартиру на підставі правочину - договору купівлі-продажу квартири від 19 травня 2018 року, який не розірваний, ніким не оспорений, недійсним судом не визнаний.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписи частини 1 статті 9 Закону передбачають, що до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державним реєстратором є:

1)громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2)нотаріус;

3)державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Наведені приписи із законодавства свідчать про те, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав.

Згідно відомостей які містить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державної и реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 24.09.2007 року між ЗАТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Тверською І. В., та в подальшому в якості забезпечення виконання зобов`язань відповідно накладено заборону відчуження на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підпунктом 46 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26.10.2011 року №1141 встановлено, що зміни до записів Державного реєстру прав, записи про скасування державної реєстрації прав, записи про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав вносяться до Державного реєстру прав та записи Державного реєстру прав скасовуються виключно на підставі рішення державного реєстратора (далі - Порядок №1141).

Однак, до позовної заяви не додано доказів які б свідчили, що права позивача оспорюються, чи не визнаються, оскільки відсутня відмова щодо вчинення реєстраційних дій, разом з тим як вказує у позові сам позивач, відповідач не порушував та визнає його право власності, відтак можна дійти висновку, що відсутній спір про право.

Позивач, звертаючись із позовними вимогами до суду самостійно обирає спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦП К України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1), так і інші юридичні факти (пункт 4).

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування певного (конкретного) способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у межах захисних правовідносин, тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачами.

Суд зобов`язаний виходити з того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й, у першу чергу, відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

Визначаючи зміст статті 5 ЦПК України, необхідно виходити з того, що, у першу чергу, способи захисту, які застосовуються судом, мають відповідати правовій природі цивільних відносин, що існують між сторонами, й лише у другу чергу, серед зазначених способів захисту, що відповідають правовій природі таких відносин, суд вправі обрати той з них, що забезпечує ефективність такого захисту.

Нормами статтей 76-79 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На даний час не встановлено порушень прав позивача, яке б підлягало захисту, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328 ЦК України, ст.ст. 12,141,81,263,264,273 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство юстиції України, Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович, про визнання права власності на квартиру відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Третя особа: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 ЄДРПОУ 00015622)

Третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, 43,ЄРДПОУ 21685166)

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович (03150, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17/52 А, оф. 728).

Суддя Г.О. Матійчук