Рішення № 87454271, 07.02.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2559/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови від 18.10.2018 р. № 1021-01-51/98 по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ( далі - відповідач, Управління ДАБІ у Херсонській області) яким просить скасувати постанову Управління ДАБІ у Херсонській області від 18.10.2018 р. № 1021-01-51/98 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Відповідно до змісту позовної заяви вказану вимогу позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 8 500 грн., внаслідок ніби то вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП є протиправною, оскільки не містить факт вчинення позивачем такого правопорушення. Позивач вказує, що підставою прийняття оскаржуваної постанови стали результати проведення головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області Жуковцем С.В. ( далі - головний інспектор Жуковець С.В.) позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . Проте, за позицією позивача, вказана позапланова перевірка проведена без належної підстави, а складені головним інспектором Жуковцем С.В. за її результати, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 04.10.2018 року, акт перевірки № 262 від 04.10.2018 р., не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, позивач зазначає, що підставою проведення спірної перевірки є звернення Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 р. № 02/16- 756, однак позивачу не зрозуміло, які саме права Новотроїцької селищної ради порушені з боку позивача та стосуються компетенції Управління ДАБІ у Херсонській області. При цьому, позивач вважає, що складений за результатами перевірки акт не відповідає вимогам законодавства, а саме, затвердженій формі що міститься у додатку 4 до Порядку, а зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 04.10.2018 року та оскаржуваної постанови не містить посилання на конкретну дію чи бездіяльність позивача, що є наслідком порушення ч.1 ст. 256 КУпАП. Також позивач зазначає, що головним інспектором Жуковцем С.В. порушено встановлений законом порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, в частині не повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, внаслідок чого позивач не був присутній під час розгляду справи та позбавило його можливості надати свої пояснення та докази. Щодо встановленого головним інспектором Жуковцем С. В. під час перевірки порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке полягає у виконанні ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції квартири під магазин без права на їх виконання, то позивач вважає, що в жодному з документів не зазначено, які саме роботи були проведені, що саме було змінено у квартирі. Позивач також не погоджується з твердженням головного інспектора Жуковца С.В., що квартира реконструйована під магазин, оскільки квартира є житловим приміщенням, в якому проживає та зареєстрований позивач. Жодних об`єктивних обставин, які б давали підстави стверджувати, що у квартирі відбувались будівельні роботи, які змінили її функціональне призначення з житлового приміщення на магазин, у документах, складених за результатами перевірки, не зазначено та такі обставини фактично відсутні. При цьому, позивач звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, статі 152 ЖК виконання будь яких робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в тому числі заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків не потребують документів, що дають право на їх виконання.

08.01.2020 р. представником УДАБІ у Херсонській області (далі - відповідач 1) подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства. Так, представник УДАБІ у Херсонській області зазначає, що підставою її прийняття стали результати позапланової перевірки, в ході якої головним інспектором Жуковца С.В. у присутності ОСОБА_1 встановлено порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-УІ внаслідок здійснення позивачем реконструкції квартири під магазин продовольчих товарів з влаштуванням сходів, що розташовані за межею квартири АДРЕСА_2 , про що складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, представник УДАБІ у Херсонській області зазначає, що у вказаному протоколі міститься відмітка про обізнаність позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому відповідно до ст. 268 КУпАП не прибуття позивача або його представника на розгляд справи про адміністративне правопорушення 18.10.2018 р. є підставою для розгляду справи без їх участі.

Відповідач-2 не скористався правом надати суду відзив на позов.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 09.01.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 09.01.2020 року відкладено розгляд справи до 17.01.2020 року.

Ухвалою суду від 17.01.2020 року вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

30.07.2018 р. Управління ДАБІ у Херсонській області отримало від Новотроїцької селищної ради лист від 27.07.2018 р. за вих.. № 02/16-756 з проханням провести перевірку житлової квартири АДРЕСА_2 з приводу належного виконання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності та благоустрою населених пунктів, оскільки гр.. ОСОБА_1 , всупереч чинного законодавства споруджений окремий вихід з даної квартири, який виведений через балкон, та продовжений сходами до пішохідної доріжки, без отримання належного дозволу згідно Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності ".

01.08.2018 р. начальником Управління ДАБІ у Херсонській області видано наказ № 265-п, яким відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі листа Новотроїцької селищної ради від 25. 07.2018 № 02/16-756 наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: " Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , замовник: Островський ОСОБА_2 .Я., предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил.

01.08.2018 р. начальником Управління ДАБІ у Херсонській області оформлено направлення за № 265, згідно якому направляється головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковець С. В. для здійснення позапланової перевірки на об`єкті - " Реконструкція квартири АДРЕСА_2 щодо дотримання суб`єктом містобудування Островським Р.Я. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Управління ДАБІ у Херсонській області № 265-п від 01.08.2018 р. та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 563, лист Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 № 02/16-756. . Строк дії направлення з 27 вересня 2018 року по 10 жовтня 2018 року.

04.10.2018 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Херсонській області Жуковцем С.В. ( далі - головний інспектор Жуковець С.В.) у присутності ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суб`єктом містобудування ОСОБА_1 . на об`єкті - " Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт № 262 ( далі акт перевірки), який підписаний Островським Р.Я.

Висновком вказаного акту є порушення Островським Р.Я. ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке відповідно до розділу VI " Опис виявлених порушень" акту перевірки ґрунтується на тому, що станом на 04.10.2018 р. гр. ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 без права їх виконання.

04.10.2018 р. на підставі вказаного висновку акту перевірки головним інспектором Жуковець С.В. у присутності ОСОБА_1 складено, серед іншого, протокол про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт проведення ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 без права на їх виконання, що є порушенням ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за яке передбачена відповідальність передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП, який був підписаний позивачем із зауваженнями наступного змісту: "з протоколом не згоден. Протокол складений без присутності свідків. Заперечень з боку сусідів немає (не надано заяви інспектором). Будівельні роботи не проводились, квартира відповідає технічному паспорту. Є дозвіл Новотроїцької селищної ради на благоустрій території зовні квартири, а саме на металеві сходи".

При цьому, зі змісту останньої сторінки вказаного протоколу вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 18.10.2018 року у приміщенні Управління ДАБІ у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69.

18 жовтня 2018 року головним інспектором Жуковець С.В. за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною п`ятою статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн. 00 коп., про що винесено постанову № 1021-01-51/98 від 18.10.2018 р.

Не погоджуючись з вказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 року № 1021-01-51/98, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3038-VI), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок) і Переліком об`єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - Перелік), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року № 8073-X.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 9-1 Розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

В розумінні частини першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Приписи пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 дублюють положення ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та визначають, що підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, необхідною умовою для здійснення відповідачем перевірки є наявність підстав для проведення перевірки, що визначені ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 Порядку № 553.

Дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо встановлених обмежень щодо призначення перевірки є обов`язковою передумовою для реалізації контролюючим органом права на проведення перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 14 цього Порядку).

Згідно приписів п. п. 15-18, 20-21 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Положеннями частин 2 та 3 ст. 41 Закону № 3038 та п.11 Порядку № 553 передбачено права органів державного архітектурно-будівельного контролю та їх посадових осіб.

Так, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, а також видавати обов`язкові для виконання приписи.

Положеннями ст.ст. 213, 217, 244-6, 225 КУпАП визначено органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачено право головних інспекторів будівельного нагляду органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення визначений статтею 256 КУпАП, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Положеннями ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

VI. Оцінка суду

У позовній заяві позивач в якості однієї з підстав для скасування оскаржуваної постанови Управління ДАБІ у Херсонській області від 18.10.2018 р. № 1021-01-51/98 по справі про адміністративне правопорушення вказує на безпідставність проведення відповідачем позапланової перевірки ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вказане тим, що зі звернення Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 р. про проведення спірної перевірки не вбачається порушення її прав, натомість позивач стверджує, що рішенням виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради від 22.06.2017р. №130 надано дозвіл позивачу "на благоустрій території прилягаючої до приватної квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд не погоджується із зазначеними твердженнями позивача з огляду на таке.

Як зазначалось вище, підставою для проведення відповідачем спірної перевірки гр.. ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності слугувало звернення Новотроїцької селищної ради від 25.07.2018 р., яке містить інформацію щодо спорудження гр.. ОСОБА_1 , всупереч чинного законодавства та без отримання належного дозволу згідно Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності " окремого виходу з квартири, який виведений через балкон, та продовжений сходами до пішохідної доріжки.

З огляду на приписи ч. 1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 Порядку № 553 звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності може бути підставою для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, суд вважає, що звернення Новотроїцької селищної ради про факти можливого порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є законною підставою для відповідача для призначення спірної перевірки.

Крім того, судом встановлено, що спірна позапланова перевірка була проведена у присутності позивача, акт перевірки підписаний позивачем з текстом зауважень, які не містили доводи позивача про безпідставність призначення та проведення такої перевірки.

При цьому, суд враховує, що відповідно до вищевказаних приписів Порядку № 553 суб`єкт містобудування, за умови дотримання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зобов`язаний допустити таких до проведення перевірки.

Щодо позиції позивача про те, що акт перевірки не відповідає пункту 23 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. № 698, то суд вважає її помилковою, оскільки пунктом 1 та підпунктом 1 пункту 3 вказаного Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, а основними завданнями нагляду є виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Натомість, дані спірні правовідносини регулюються іншим нормативно-правовим актом, а саме, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Щодо доводів позивача про порушення головним інспектором Жуковець С.В. процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд зазначає про таке.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 04.10.2018 року, він складений особою, уповноваженою на проведення перевірок під час здійснення нею архітектурно-будівельного контролю, підписаний особою яка його склала та ОСОБА_1 , який є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також позивачем своїм підписом у протоколі підтверджено факт роз`яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Щодо доводу позивача про те, що він не був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і розгляд справи протиправно відбувся без його участі, то вказане спростовується змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 04.10.2018 р., який містить відомості про обізнаність ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 18.10.2018 року у приміщенні Управління ДАБІ у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що не прибуття позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення, будучи обізнаним щодо дати, часу та місця її розгляду, свідчить про правомірність дій відповідача щодо розгляду такої справи без участі позивача.

При цьому, частиною 2 ст. 268 КУпАП передбачені випадки, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а саме при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу.

Отже, суд також враховує, що правопорушення, вчинення якого було предметом розгляду та передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, не входить до переліку випадків, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Щодо доводу позивача про невідповідність оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 року, вимогам КУпАП, то суд зазначає наступне.

Вимоги до складання та змісту вказаної постанови передбачені статтею 283 КУпАП, згідно постанова повинна містити, найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. (ч. 2 ст. 283 КУпАП)

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. (ч. 8 ст. 283 КУпАП)

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 р. № 1021-01-51/98 судом встановлено, що вона відповідає вимогам, визначеним статтею 283 КУпАП, а тому вказаний довід позивача є необґрунтованим.

Крім того, дослідивши зміст вказаного протоколу судом встановлено, що він містить усі передбачені ч.1 ст. 256 КУпАП відомості, у тому числі суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, яке полягає у виконанні будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 без права на їх виконання, чим порушив ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому довід позивача про невідповідність протоколу статті 256 КУпАП суд вважає необґрунтованим.

З огляду на викладені обставини та приписи законодавства суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано процедуру при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Щодо доводу позивача про недоведеність з боку відповідача факту порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 без права на їх виконання, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З цього випливає обов`язок сторін доказувати факти (обставини). Цей обов`язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається.

Тобто, загальне правило розподілу доказових обов`язків залишається незмінним, і тягар доказування не переходить від однієї сторони до іншої. Підставу позову повинен довести саме позивач.

Як встановлено судом зі змісту зауважень ОСОБА_1 до акту перевірки, то вказане твердження позивача ґрунтується на тому, що будівельні роботи, зокрема, у квартирі АДРЕСА_2 , він не проводив оскільки входом слугує дверний проріз на балкон, що відповідає технічному паспорту. Несучі стіни не зачіпав. З двору встановлені тимчасові металеві сходинки навісні, на що є дозвіл селищної ради.

Управління ДАБІ у Херсонській області такі доводи позивача заперечує та зазначає, що позивачем здійснена реконструкція квартири під продовольчий магазин, що підтверджується наданою до суду фотографією з об`єкту перевірки.

Отже, позивач заперечує факт проведення ним робот з реконструкції його власної квартири, вважаючи, що вказаний факт повинен був описаний як в акті перевірки, так і в оскаржуваній постанові.

Суд відмічає, у будь-якому випадку наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

Відповідно до 1 частини першої статті 34 Закону України № 3038-УІ замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначено у статі 32 Закону України № 3038-УІ, зокрема, частиною 8 цієї статті передбачено, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Так, пунктами 2 та 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, встановлено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Поняття реконструкції визначено пп. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", діючий на момент прийняття оскаржуваних рішень, як перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Детальніше вказане поняття трактується у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005 № 76,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207.

Зокрема, реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.

Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Отже, термін "реконструкція" є узагальнюючим та охоплює комплекс будівельних робіт з перебудови, складовими частинами якого виступають перепланування та переобладнання житла.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що роботи позивача з перебудови квартири шляхом облаштування окремого входу через балкон продовжений металевими сходами та зміненою функціонального призначення житлового приміщення з квартири на магазин, підпадають під поняття "реконструкція".

Крім того, суд вказує, що згідно п 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005 № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Натомість, в ході розгляду справи судом встановлено, що згідно протоколу Новотроїцької селищної ради про адміністративне правопорушення за ст. 150 КУпАП від 08.08.2018 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил користування жилими приміщеннями, розташованими за адресою за адресою АДРЕСА_1 , з яким позивач погодився.

Крім того, постановою адміністративної комісії при виконкомі Новотроїцької селищної ради № 74 у справі про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 за ст. 150 КУпАП від 09.10.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 здійснював комерційну діяльність в житловій квартирі без переведення її в нежитлову, чим порушив правила користування житловими приміщеннями, а саме вчинив правопорушення передбачене ст. 150 КУпАП " Порушення правил користування жилими будинками і житловими приміщеннями".

Щодо доводу позивача про отримання ним від виконкому Новотроїцької селищної ради дозволу на виконання робіт з дообладнання металевих сходів, то відповідно до рішення виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради від 22.06.2018 року № 130 ОСОБА_1 надано дозвіл виключно на благоустрій території прилягаючої до приватної квартири в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , а саме : укладання плит перед балконом.

Натомість, ні на момент проведення спірної перевірки, ні в подальшому виконком Новотроїцької селищної ради не надав ОСОБА_1 дозволу на виконання робіт з дообладнання металевих сходів до квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією рішення виконкому Новотроїцької селищної ради від 05.11.2018 року № 212 "Про відмову у наданні дозволу на порушення елементів благоустрою".

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, які спрямовані на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України " Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV.

Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Врахувавши вимоги зазначених нормативно правових актів, суд вважає, що позивач міг здійснювати реконструкцію квартири тільки після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проте він цього не зробив.

При цьому, посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), на думку суду не спростовують вищевказаний висновок, оскільки у даній справі виник спір щодо реконструкції квартири позивача внаслідок зміни її функціонального призначення з житлового приміщення під магазин, а не лише за ознаками робіт з переобладнання та перепланування жилого приміщення, як це стверджує позивач.

VII. Висновок суду

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат

У разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову позовом ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (місцезнаходження 73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, буд. 69), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про скасування постанови від 18.10.2018 р. № 1021-01-51/98 по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 109010000