Ухвала суду № 87449412, 31.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3198/20

Справа № 754/8581/18

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Чехун Ю.В.

представника позивача - Мартинюка Є. В .

представника відповідача - Колісника Б. О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовними вимогами Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2018 року позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Апеляційного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості для визначення територіальної підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2018 року підсудність даного спору визначена Деснянському районному суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2018 року головуючим суддею по названій справі визначено суддю Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.07.2018 року позовну заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без руху.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2018 року було відкрито провадження по даній справі.

16.01.2019 року Деснянським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Укргазбанк» про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість в розмірі 253 318,85 грн. А також, вирішено питання щодо стягнення судового збору.

18.10.2019 року відповідач ОСОБА_4 , через свого представника Колісника Б.О. , скориставшись своїм процесуальним правом, звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.01.2019 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.11.2019 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Колісника Б.О. про перегляд заочного рішення - задоволено. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.01.2019 року скасовано, призначено справу до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Колісником Б.О. було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник відповідача посилався на те, що позивачем було пред`явлено даний позов до відповідача як до поручителя по договору поруки №1 від 19.06.2011 року. За змістом норм чинного законодавства, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. Між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину (договору), укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно зі ст. 20 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання.

Суд, оглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 97/2013 від 19.06.2013 року в розмірі 253 318 грн. 85 коп. Позов мотивовано неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором № 97/2013 від 19.06.2013 року, укладеного між позивачем ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Сервіс-ХХІІ». У зв`язку з чим пред`явлено позов до поручителя ОСОБА_4 , правовідносини з якою виникли, внаслідок укладення договору поруки №1 від 19.06.2013 року.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Дану норму слід розуміти так, що господарські суди мають юрисдикцію, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, незалежно від суб`єктного складу сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання.

Виходячи з того, що даний позов пред`явлено до суду кредитором ПАТ «Укргазбанк» до фізичної особи ОСОБА_4 як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення кредитного договору укладеного між юридичними особами, суд погоджується зі строною відповідача, що дійсний спір підвідомчий господарському суду, а відповідно справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підсудна розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, провадження у справі слід закрити на підставі ст. 255 ч. 1 п.1 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 255, 259, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали судом.

Головуючий: