Ухвала суду № 87449024, 07.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 лютого 2020 року м. Київ № 640/758/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву з доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - відповідач), у якому просить:

визнати бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо невнесення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» згідно договору банківського вкладу №2630/777/228954 від 24.02.2015;

зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу №2630/777/228954 від 24.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалою суду від 15.01.2020 її залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Підставою для залишення позовної заяви без руху вказано невідповідність позовної заяви вимогам ч.3 ст.161 КАС України, а саме не додано документу про сплату судового збору, подані не засвідчені у встановленому порядку документи, а також викладені у позовній заяві підстави щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду суд визнав неповажними та в порядку ч.1 ст.123 КАС України запропоновував надати заяву про поновлення строку звернення до суду та відповідні докази в підтвердження поважності пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали суду від 15.01.2020 позивачем подано клопотання про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору від 02.02.2020 №73898 на суму 840,80 грн. та завірені копії документів до позовної заяви.

Крім того, у поданому клопотанні позивач просить поновити строк звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що строк звернення порушено, зокрема, через неналежне надання йому правової допомоги. Також позивач вважає, що невключення відповідачем його до переліку вкладників і непередача такого переліку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для формування відповідного реєстру вкладників щодо відшкодування гарантованої суми вкладу, є триваючим порушенням з боку відповідача. Зазначене, на думку позивача, також підтверджує отримана відповідь відповідача від 25.11.2019 №05-3417057, якою повідомлено, що позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк».

Розглянувши подане клопотання про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Предметом спору є бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо невнесення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» згідно договору банківського вкладу №2630/777/228954 від 24.02.2015.

З поданих документів вбачається, що відповідачем надано відповідь листом від 25.11.2019 №05-3417057 на запит позивача від 07.11.2019, в якому, зокрема, зазначено про те, що договір банківського вкладу №2630/777/228954 від 24.02.2015 є нікчемним відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про що позивача було проінформовано відповідним Повідомленням.

Окрім того, згідно відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що не заперечується позивачем у клопотанні, ОСОБА_1 вже зверталась до Окружного адміністративного суду м. Києва із аналогічними позовами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

Більш того, зі змісту ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2018 у справі № 826/4926/18 вбачається, що судом ставилось питання щодо пропуску строку звернення до суду та надавався час для усунення вказаних недоліків позовної заяви. Зокрема, у вказаній ухвалі судом встановлено, що ОСОБА_1 ще у 2015 році зверталась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» із запитами про надання інформації про включення її до переліку вкладників, відповіді не отримала, в той час як з позовом до суду звернулася 26.03.2018, пояснень та доказів на їх підтвердження щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду не надала.

У зв`язку з неусуненням вказаних недоліків ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2018 у справі № 826/4926/18 повернуто позовну заяву позивачу.

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що позивачем особисто подавалась заява про усунення недоліків, в якій, зокрема, зазначалось, що 16.09.2015 позивачем була подана заява-запит Уповноваженій особі Фонду щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. З урахуванням наведеного судом зроблено висновок, що позивачем при зверненні із позовом до суду, враховуючи його подання до канцелярії суду 26.03.2018, пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України.

Таким чином, станом на час постановлення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2018 у справі № 826/4926/18 судом уже встановлено пропуск позивачем строку звернення до суду за аналогічним позовом.

Вказані ухвали суду у справі № 826/4926/18 не оскаржені та набрали законної сили.

Отже, встановлені обставини свідчать про те, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановлених вимог Кодексом адміністративного судочинства України, а саме позивач дізнався і повинен був дізнатися про порушення свого права на відшкодування коштів за вкладом у АТ «Дельта Банк» ще з 2015 року.

У взаємозв`язку з наведеним, беручи до уваги вище встановлені обставини суд не погоджується з твердженнями позивача щодо триваючого порушення відповідачем у даній справі, оскільки ним прийнято відповідне рішення відносно позивача, про яке йому було відомо.

При цьому, суд зазначає, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який відповідачем мало бути вчинено дію або прийнято рішення в порядку визначеному вказаним законом. Саме з цим днем має бути пов`язано певну подію - день, коли особа дізналася (тобто отримала відомості з офіційного джерела) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача про поважність пропуску строку звернення до суду.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позивної заяви не усунуті, відтак позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 241-243, 248 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернути.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко