Рішення № 87448210, 07.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

07 лютого 2020 р. справа № 643/15294/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, тертя особа Управління Державної казначейської служби України в Московському р-ні м. Харкова про зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернувся з вказаним позовом до Московського районного суду м. Харкова 19.09.2019 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд Харківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу у автоматизованого розподілу, справу передано 06.12.2019 року судді Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцевій О.В.

Ухвалою суду від 11.12.2019 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Московському р-ні м. Харкова подання про повернення Позивачу 5693,66 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна згідно квитанції № 0.0.1293272957.1 від 13.03.2019 року; 2) стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь Позивача суми сплаченого судового збору згідно квитанції про сплату № 0. 0.1469721804.1.від 19.09.2019 року у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що придбавав житло вперше, суму збору сплатив помилково.

Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, наразі не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше, або повернення їм сплаченого збору, зокрема, порядку підтвердження факту первинного придбання житла, у зв`язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Московському районі м. Харкова, правом подання пояснень не скористалось.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

13.03.2019р. заявник у якості покупця уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять об`єктивних даних про придбання заявником житла за цим договором не вперше.

Копією квитанції від 13.03.2019р. підтверджені обставини оплати заявником 5693,66 грн. збору до Пенсійного фонду України за договором купівлі-продажу майна на рахунок УДКУ в Московського районі мста Харкова.

Позивач письмово звертався до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова з приводу повернення коштів, помилково (безпідставно) сплачених у якості збору за купівлі нерухомого майна, однак отримав лист від 09.04.2019 р. №8853/30-03-02, яким владний суб`єкт відмовив заявнику з підстав відсутності повноважень у тероргану ПФУ встановлювати первинність придбання житла.

Вважаючи, що помилково сплачений збір підлягає поверненню, заявник ініціював даний спір.

З приводу визначеності належного відповідача по справі, суд зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України, зокрема, Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова, шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова припинено як юридичну особу 02.08.2019 року, про що внесено запис 14801120008034963.

Вказане свідчить про те, що в силу статті 104 Цивільного кодексу України Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником права та обов`язків Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова, отже є належним відповідачем у справі.

Перевіряючи відповідність закону вчиненої владним суб`єктом відмови, суд зазначає, що правовідносини з приводу сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" та деталізовані приписами Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740; далі за текстом - Порядок №1740).

Так, згідно з п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, урегульована, зокрема, приписами ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України та деталізована приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787; далі за текстом - Порядок № 787).

Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування перелічених норм права у випадку придбання житла громадянином міститься у постанові від 13.12.2018р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) і полягає у тому, що « … в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу».

При цьому, в матеріалах справи міститься Витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 є власником тільки придбаної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглядаючи справу, суд відзначає, що належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів придбання заявником житла за згаданим вище договором не вперше адміністративний орган до суду не подав.

Обставин оплати заявником суми збору у порядку п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" адміністративний орган не спростував.

Підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні владного суб`єкта на момент вчинення оскарженої відмови (які не доводили факту придбання заявником житла не вперше), суд не знаходить правових підстав для визнання юридично правильними та фактично обґрунтованими тих мотивів, які покладені в основу вчиненого діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Оскільки інших доводів, окрім відсутності правового механізму повернення коштів, владний суб`єкт в основу оскарженого рішення не поклав, а цей мотив визнаний судом юридично неспроможним, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, що змушує суд обтяжити владного субєкта обов`язком, з урахуванням положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII та висновків постанови Верховного Суду від 13.12.2018 р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18), подати до тероргану Державної казначейської служби висновок на повернення заявникові 5693,66 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією від 13.03.2019р.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) подати до Управління Державної казначейської служби України в Московському районі м. Харкова подання (висновок) на повернення ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) 5693,66 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто три гривень 66 копійок) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна згідно квитанції № 0.0.1293272957.1 від 13.03.2019 року

Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження – м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, код ЄДРПОУ - 14099344) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя Старосельцева О.В.