Рішення № 87447816, 06.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4853/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника позивача – Руль М.І.,

представника відповідача – Оніпченка В.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі – відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2019 року № 0027825533 та № 0027835533.

Позов обґрунтований посиланням на безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, оскільки встановлений підпунктом 266.10.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України строк сплати позивачем не пропущений та податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 10253,14 грн сплачене протягом 60 днів з дня вручення позивачу податкового повідомлення-рішення № 0008405-55-1620 від 14 березня 2019 року. Так, податкове повідомлення-рішення № 0008405-55-1620 від 14 березня 2019 року, яким контролюючим органом визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 10253,14 грн надіслано позивачу простою кореспонденцією та отримано ним 24 червня 2019 року, а податкове зобов`язання у сумі 10253,14 грн сплачене позивачем 28 липня 2019 року у сумі 4253,14 грн та 20 серпня 2019 року у сумах 3000,00 грн та 3000,00 грн, що підтверджується квитанціями № 0.0.1421859071.1 від 28 липня 2019 року, № 0.0.1442640101.1 від 20 серпня 2019 року та № 0.0.1442635928.1 від 20 серпня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи /а.с. 2-3/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0008405-55-1620 від 14 березня 2019 року направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26 березня 2019 року та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», проставленою 30 квітня 2019 року, а відтак вказане податкове повідомлення-рішення в силу положень статті 42 Податкового кодексу України вважається врученим позивачу 30 квітня 2019 року та останній день строку сплати податкового зобов`язання припадав на 60 -й день з дня вручення цього податкового повідомлення-рішення, а саме: на 29 червня 2019 року. Позивач сплатив податкове зобов`язання 28 липня 2019 року та 20 серпня 2019 року, тобто після закінчення встановленого строку, у зв`язку з чим до нього застосовані штрафні санкції у розмірах 10% та 20% погашеної суми податкового боргу за затримку сплати до 30 календарних днів та більше 30 календарних днів відповідно.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов, а представник відповідача заперечував проти нього.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Учасниками справи визнано, що ОСОБА_1 є власником об`єкта нежитлової нерухомості, а відтак платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.

31 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік.

За результатами перевірки складено акт № 26017/16-31-55-33/1911904676 від 31 жовтня 2019 року, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_1 встановленого підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України строку сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0008405-55-1620 від 14 березня 2019 року.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення рішення:

- 0027825533 від 18 листопада 2019 року (форма "Ш"), яким застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію в розмірі 20 відсотків у сумі 1199,96 грн за затримку на 52 та 42 календарних днів сплати грошового зобов`язання на суму 5999,80 грн;

- 0027835533 від 18 листопада 2019 року (форма "Ш"), яким застосовано до ОСОБА_1 штрафну санкцію в розмірі 10 відсотків у сумі 425,31 грн за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання на суму 4253,10 грн.

Не погодившись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини з приводу справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовані Податковим кодексом України /у відповідних редакціях, далі -ПК України/.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо /пункт 31.3 статті 31 ПК України/.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до підпункту «а» 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання / підпункт 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України/.

Отже, якщо податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податку контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), фізична особа зобов`язана сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Аналогічні за змістом вимоги містить чинний Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 /далі – Порядок/.

Так, відповідно до пунктів 3 та 5 розділу ІІІ цього Порядку податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Таким чином, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення, останнє вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення щодо причин невручення.

Судовим розглядом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0008405-55-1620 від 14 березня 2019 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 10253,14 грн, направлено на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26 березня 2019 року та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», проставленою 30 квітня 2019 року /а.с. 7 зворот, 35/.

А відтак, в силу положень пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0008405-55-1620 від 14 березня 2019 року вважається врученим ОСОБА_1 – 30 квітня 2019 року, а не 24 червня 2019 року (як зазначає позивач у позовній заяві).

Таким чином, відлік часу (60 днів) для сплати податкового зобов`язання розпочався 30 квітня 2019 року та останній 60-денний день (що припав на 29 червня 2019 року) є граничним днем строку сплати податкового зобов`язання.

Квитанціями № 0.0.1421859071.1 від 28 липня 2019 року, № 0.0.1442640101.1 від 20 серпня 2019 року та № 0.0.1442635928.1 від 20 серпня 2019 року /а.с. 10, 11/ підтверджується та позивачем визнано /а.с. 5 зворот/, що сплата податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у сумі 10253,14 грн здійснювалася частинами у такі строки: 28 липня 2019 року у сумі 4253,14 грн та 20 серпня 2019 року у сумах 3000,00 грн та 3000,00 грн.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 10253,14 грн не сплачено позивачем у встановлений підпунктом 266.10.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України строк.

З огляду на те, що позивачем несплачено податкове зобов`язання протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення, з наступного 61 дня воно вважалося узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, у разі порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання платник податку несе відповідальність у вигляді штрафу.

Оскільки позивач порушив встановлений податковим законодавством строк сплати та сплатив податкове зобов`язання із затримкою до 30 та більше 30 календарних днів, суд доходить висновку про правомірність застосування до нього штрафу у розмірах 10 % та 20% відповідно.

За таких обставин у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2019 року № 0027825533 та № 0027835533 слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2019 року №0027825533 та №0027835533.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 лютого 2020 року.

Суддя Н.І. Слободянюк