Рішення № 87447654, 07.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7532/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.12.2019 року,-

ВСТАНОВИВ

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.12.2019 року за №3153/1, яким відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2., зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату з 27 червня 2019 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за оптимально вигідний період згідно з довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.10.2002 року №41, виданої ВАТ "Чорноморгідрозалізобетон".

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 11 червня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, за результатом розгляду його заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято 09.12.2019 року рішення №3153/1 «про відмову у призначенні пенсії», у якому зазначено, що визначити право на пенсію неможливо, оскільки спеціальний стаж роботи за Списком №2 складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи 35 років 4 місяці. А також зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи на заводі залізобетонних виробів треста «Чорноморгідробуд» та у ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон» з 09.08.1982 р. по 04.10.1982 р., 24.01.1985 р. по 01.08.1997 р. на посаді електрозварника ручної зварки, електрозварника, так як для призначення пенсії не надана пільгова довідка, що підтверджує спеціальний стаж роботи. Згідно приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Трудова книжка, відповідно до положень внесення записів до неї, заповнена належним чином. На думку позивача, спеціальний стаж за Списком №2 становить більше 12 років 6 місяців, то він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах при досягненні 55 років, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року, отже своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Протягом періоду роботи ОСОБА_1 на підставі висновку на матеріали атестації робочого місця електрозварника ручного зварювання за умовами праці від 10.09.1997 № 08/10-907 підтверджено роботу електрозварника ручного зварювання за Списком №2.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

03.01.2020 року на вхід. № 424/20 відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначається, що спеціальний стаж позивача складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи. Для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи на заводі залізобетонних виробів треста «Чорноморгідробуд» та у ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон» з 09.08.1982 по 04.10.1982, 24.01.1985 по 01.08.1997 на посаді електрозварника ручної зварки, електрозварника необхідно надати довідки, що підтверджують стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці. Враховуючи те, що позивачем при зверненні з заявою до управління не надано уточнені довідки, право на пенсію він набуде на загальних підставах після досягнення 60 років.

Дослідивши обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги, відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

11.06.2019 року Позивач, звернувся до Відповідача, з заявою про призначення пенсії відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3153/1 від 09.12.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У вказаному Рішенні зазначено, для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи на заводі залізобетонних виробів треста "Чорноморгідробуд" та у ВАТ "Чорноморгідрозалізобетон" з 09.08.1982р. по 04.10.1982р., 24.01.198р. по 01.08.1997р. на посаді електрозварника ручної зварки, електрозварника необхідно надати пільгові довідки, що підтверджують стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці. Право на пенсію позивачем буде набуто на загальних підставах після досягнення 60 років.

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , позивач працював:

- з 01.09.1981 року по 20.07.1982 року навчався в Технічному училищі №13, м.Одеса;

- з 09.08.1982 року по 04.10.1982 року працював на посаді електрозварника ручного зварювання 3 розряду на заводі залізобетонних виробів тресту «Чорноморгідробуд»;

- 04.10.1982 року звільнений за ст. 36 п. 3 КЗпП УРСР (у зв`язку з призовом до лав Радянської армії);

- з 05.10.1982 року по 30.10.1984 року служба в Радянській армії;

- 24.01.1985 року прийнятий в цех залізобетонних виробів на заводі ЗБВ тресту «Чорноморгідробуд» електрозварником ручного зварювання 4 розряду;

- 26.06.1986 року присвоєно 5 розряд електрозварника;

- 01.04.1987 року у зв`язку зі злиттям ЗЗБВ перейменовано в УПТК треста «Чорноморгідробуд»;

- 01.10.1990 року звільнений через переведення на завод ЗБВ тресту «Чорноморгідробуд» за ст. 36 п.5 КЗпП УРСР (у зв`язку з виділенням заводу зі складу УПТК);

- 01.10.1990 року зараховано електрозварником 5 розряду в арматурний цех на заводі ЗБВ тресту «Чорноморгідробуд»;

- 11.02.1991 року присвоєно 6 розряд електрозварника;

- 01.01.1994 року завод ЗБВ тресту «Чорноморгідробуд» перейменовано на Орендне підприємство завод ЗБЗ «Чорноморгідробуд»;

- 13.06.1995 року Орендне підприємство ЗЗБВ «Чорноморгідробуд» перейменовано на Відкрите акціонерне товариство «Чорноморгідрозалізобетон»;

- 01.08.1997 року переведений до Одеського філіалу ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон»;

- 01.08.1997 року зарахований в порядку внутрішнього переведення електрозварником 6 розряду;

- 01.04.1998 року перевести начальником мозаїчного цеху №17;

- 02.07.2001 року переведений на роботу в ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон»;

- 02.07.2001 року зарахований в порядку внутрішнього переведення начальником уч.17;

- 01.10.2002 року звільнений через переведення до СПД «Левченко» ст. 36 п. 5 КЗпП України;

- 02.10.2002 року директор суб`єкту підприємницької діяльності « ОСОБА_2 »;

- 01.11.2005 року прийнятий начальником промислової бази в Будівельне управління – 463 ВАТ «Чорноморгідробуд»;

- 15.11.2010 року звільнено по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- 01.06.2012 року прийнятий на роботу на посаду охоронця автостоянки Вимпел-5.

Таким чином, спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності пільгового стажу по Списку № 2.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія трудової книжки, згідно якої ОСОБА_1 працював з 09.08.1982 року до 04.10.1982 року електрозварником ручної зварки на заводі ЗБВ треста «Чорноморгідробуд», з 24.01.1985 року до 01.10.1990 року електрозварником ручної зварки на заводі ЗБВ тресту «Чорноморгідробуд», з 01.10.1990 року до 01.08.1997 року електрозварником в ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон», з 01.04.1998 року до 02.07.2001 року начальником мозаїчного цеху №17, з 02.07.2001 року до 01.10.2002 року начальник уч.17 в ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон», з 02.10.2002 року до 01.11.2005 року директором СПД « ОСОБА_1 », з 01.11.2005 року до 15.11.2010 року начальником промислової бази в СУ-463 в ВАТ «Чорноморгідробуд», з 01.06.2012 року по т.ч. охоронець автостоянки Вимпел-5.

Також у матеріалах справи міститься лист Департаменту соціальної та сімейної політики від 17.05.2019 за вхід. № Л-48729/0/32-19-13-3317, згідно якого за результатами експертизи якості проведення атестації робочого місця надано висновок від 10.09.1997 №08/10-907, у якому зазначається, що показники виробничих факторів на робочому місці електрозварника ручної зварки відповідають критеріям Списку №2.

Доводи відповідача у відзиві про те, що позивачем за періоди з 09.08.1982 по 04.10.1982, 24.01.1985 по 01.08.1997 не надані довідки, які уточнюють пільговий характер роботи, не знайшли свого підтвердження, оскільки у трудовій книжці позивача прямо вказано посада (робота), період виконуваної роботи, яка відповідно до Списку № 2 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», що дає право на пенсію на пільгових умовах.

При таких обставинах суд вважає, що у відповідача були наявні підстави для призначення пенсії позивачу відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за його заявою, а рішення відповідача від 09.12.2019 року про відмову у призначенні пенсії є незаконним і підлягає скасуванню.

В той же час, оскільки права позивача порушено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи на заводі залізобетонних виробів тресту «Чорноморгідробуд» та у ВАТ «Чорноморгідрозалізобетон» з 09.08.1982 року по 04.10.1982 року, 24.01.1985 року по 01.08.1997 року на посаді електрозварника ручної зварки, електрозварника.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.12.2019 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.12.2019 року за № 3153/1 «про відмову у призначенні пенсії, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до заяви №3153 від 13.06.2019 року з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.10.2002 року № 41, виданої Відкритим акціонерним товариством «Чорноморгідрозалізобетон».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Л.М.Токмілова

.