Ухвала суду № 87447156, 07.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"07" лютого 2020 р. Справа № 300/205/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" до Городенківського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління (м. Івано-Франківськ) Міністерства Юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агрофірма "Вільхівці", 30.01.2020 звернулося до суду з адміністративним позовом до Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.01.2020 ВП №60951805 про стягнення виконавчого збору в сумі 122 129 грн.

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) старшого державного виконавця Кондрук Г.М. від 17.01.2020 про стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору в сумі 122 129 грн. до вирішення по суті адміністративного позову приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" до Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.01.2020 ВП №60951805 про стягнення виконавчого збору в сумі 122 129 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 в задоволенні заяви приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) старшого державного виконавця Кондрук Г.М. від 17.01.2020 про стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору в сумі 122 129 грн. до вирішення по суті адміністративного позову приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" до Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.01.2020 ВП №60951805 про стягнення виконавчого збору в сумі 122 129 грн. – відмовлено.

04.02.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі з урахуванням положень ст. 287 КАС України та призначено судовий розгляд на 14.02.2020 о 10:00 год.

05.02.2020 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови про стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору від 17.01.2020 ВП №60951805 в сумі 122 129 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №300/205/20.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що з моменту винесенням судом ухвали про відмову у забезпеченні позову у правовідносинах між позивачем та відповідачем відбулись певні зміни, а саме відбулось винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.02.2020, а також винесено ряд нових постанов про арешт коштів боржника, спрямованих на виконання оскаржуваної по даній справі постанови про стягнення виконавчого збору.

Так, як вбачається зі змісту постанови про арешт коштів боржника від 04.02.2020 державним виконавцем серед іншого вчиняються дії по стягненню з боржника ПП "Агрофірма Вільхівці" 122 129,48 грн. виконавчого збору згідно постанови від 17.01.2020 ВП №60951805, шляхом накладення арешту на банківські рахунки позивача, зокрема в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Укрексімбанк". Вказані обставини також підтверджуються копіями листів відповідача від 04.02.2020 №2570 та №2571.

Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови відповідача буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення вимог позивача про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Розглянувши заяву приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд зазначає, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник посилається, зокрема, на те, що у разі, якщо суд ухвалить рішення на користь позивача постанова про стягнення виконавчого збору буде скасована, проте, виконання рішення суду на користь позивача та належний захист його інтересів буде ускладнений неправомірним стягненням у примусовому порядку державним виконавцем шляхом накладення арешту на банківські рахунки.

Позивач також зазначає, що у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке буде звернено стягнення у разі примусового виконання оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Отже будь-які інші вимоги, які не становлять або не будуть становити предмет спору, в межах конкретного спору забезпеченими бути не можуть.

Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс-16 та від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс-17, Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 509/5216/13-ц вже висловлювалась правова позиція, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи порушене позивачем питання, суд враховує, що забезпечення позову має на меті запобігти, по-перше, збігу обставин, за умови яких позитивне судове рішення буде невиконуваним або його виконання потребуватиме значних зусиль.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваних дій та підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – постанови про стягнення виконавчого збору від 17.01.2020 ВП №60951805, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваним діям відповідача, яке буде предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що тільки під час розгляду справи суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 року.

Також позивач у заяві про забезпечення позову зазначає про накладення відповідачем арешту на банківські рахунки боржника (позивача), однак виписок з рахунків у банках про наявність коштів на таких рахунках не надано.

Отже, жодного доводу на обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання судового рішення згідно п.1 ч.2 ст.150 КАС України позивач у заяві про забезпечення позову не навів.

Таким чином, оскільки вимоги заявника не відповідають вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 – 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) старшого державного виконавця Кондрук Г.М. від 17.01.2020 про стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" виконавчого збору в сумі 122 129 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №300/205/20 за позовом приватного підприємства "Агрофірма "Вільхівці" до Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 17.01.2020 ВП №60951805 про стягнення виконавчого збору в сумі 122 129 грн. – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Микитюк Р.В.