Рішення № 87446975, 27.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2020 року м. Ужгород№ 260/1075/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: Попп Ю.М.,

представник відповідача: Семак В.П.,

третя особа: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду державного майна України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фонду державного майна України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №414 від 24.04.2019 року «Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 року № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оспорюваний наказ винесено відповідачем з порушенням вимог п. 17 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», яким визначено, що головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад. І тільки у разі звільнення керівника територіального органу, що припиняється, та його заступників головою комісії з припинення такого органу затверджується керівник утвореного територіального органу або територіального органу, до якого переходять права та обов`язки територіального органу, що припиняється, або його заступник.

Вважає, що призначення за оскаржуваним наказом головою комісії з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області Панової Н.В., яка на вказану дату не обіймала посади ні керівника, ні заступника керівника РВ ФДМУ по Закарпатській області, є незаконним.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

10 вересня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що з огляду на його спеціальний статус, особливості організації та діяльності якого визначені окремим нормативним актом – Законом України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 року № 4107-VI, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, на нього не поширюється. Крім того, прав позивача цей наказ не порушує. Зазначає також, що правомірність наказу №323 від 06.03.2019 року «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» вже була предметом судового розгляду у іншій судовій справі під №640/7773/19, за наслідками якого у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовлено.

30 вересня 2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, зокрема, що посилання відповідача у відзиві на наявність у провадженні суду іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, в рамках якої у позові ОСОБА_2 відмовлено, цієї справи не стосуються та є такими, що на увагу суду не заслуговують.

04 жовтня 2019 року до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову. Так, зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що при винесені наказу Фонду державного майна України №414 від 24.04.2019 року «Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 №232 «Про реорганізацію відділень Фонду державного майна України»», нею легітимно обіймалась посада заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях – начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області, та на законних підставах було призначено Головою комісії з реорганізації, як і передбачено вимогами пункту 17 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 року, а відтак позов Андрусь не заслуговує на увагу, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року підготовче провадження у вказаній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача вимоги за позовом підтримала та просила їх задовольнити з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив. На обґрунтування заявлених позовних стверджувала, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв в супереч п. 17 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074. Зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 року №4107-VI та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.02.2010 року №3166-VI відповідач дійсно є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Між тим, усі особливості його спеціального статусу, що визначаються Конституцією та законами України, актами Президента України, полягають суто в особливому порядку призначення на посаду та звільнення з посади Голови Фонду державного майна України. І жодних інших особливостей спеціального статусу відповідача, які б визначали іншу, аніж передбачена вищевказаним Порядком, процедуру здійснення заходів, пов`язаних з його утворенням, реорганізацією або ліквідацією у Законі №4107-VI не міститься.

Представник відповідача в засіданні суду проти задоволення позову заперечив, обґрунтовуючи власні заперечення у поданому до суду відзиві на позовну заяву. Вважає, що позивачем не доведено факт порушення його прав, а тому підстав для задоволення позову немає. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях. Звертала увагу суду на те, що у питанні здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією ФДМУ, як центрального органу виконавчої влади, на відповідача поширюється дія затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

06.03.2019 року наказом Фонду державного майна України № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України», утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, а також Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

Пунктом 3 вказаного наказу утворено комісії з реорганізації регіональних відділень ФДМУ та призначено їх голів згідно з додатком. Головою комісії з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області призначено начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області Андруся В.В., позивача у справі.

16.04.2019 року наказом Фонду державного майна України № 376 «Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» внесено зміни у додаток до вищевказаного наказу – пункт 2 його викладено в наступній редакції: «Комісія з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, призначити Головою комісії з реорганізації – Панову Наталію Володимирівну, заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області».

23.04.2019 року наказом Фонду державного майна України № 114-р Панову Н.В. звільнено з посади заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області в порядку переведення для подальшої роботи в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за її власною заявою.

24.04.2019 року наказом Фонду державного майна України № 115-р Панову Н.В. призначено заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях – начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області.

24.04.2019 року наказом Фонду державного майна України № 414 «Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» пункт 2 вищевказаного додатку викладено в наступній редакції: «Комісія з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, призначити Головою комісії з реорганізації – Панову Н.В., заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях – начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області». Визнано таким, що втратив чинність наказ ФДМУ від 16.04.2019 року № 376 «Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України».

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів врегульовано Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 року.

Пунктом 17 цього Порядку передбачено, що головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.

Керівник або заступник новоутвореного територіального органу може бути призначеним головою комісії з припинення такого органу виключно у випадку звільнення керівника територіального органу, що припиняється, та його заступників.

Судом встановлено, що станом на день винесення оскаржуваного наказу, ОСОБА_1 наказом Фонду державного майна України від 23.04.2019 року № 114-р була звільнена з посади заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, тобто не обіймала посаду керівника або заступника керівника органу, що припиняється.

Враховуючи перебування на посадах начальника та першого заступника начальника органу, що припиняється – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, посада заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях – начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області, яку обіймала ОСОБА_1 станом на 24.04.2019 року, не давала відповідачу підстав для її призначення головою комісії з припинення РВ ФДМУ по Закарпатській області.

Суд відхиляє доводи відповідача про непоширення, на його думку, положень Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 року, на процес реорганізації регіональних відділень ФДМУ, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» його спеціальний статус полягає виключно в особливому порядку призначення на посаду та звільнення з посади Голови Фонду державного майна України.

Таким чином, на Фонд державного майна України, як центральний орган виконавчої влади, поширюються вимоги ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20.10.2011 року.

Крім того суд констатує, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 року у справі №640/7773/19 визнано протиправними дії Фонду державного майна України щодо проведення реорганізації регіональних відділень Фонду державного майна України шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та створення нового Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на підставі наказу Фонду державного майна України від 06 березня 2019 року № 232 «Про проведення реорганізації регіональних відділень Фонду державного майна України». Одночасно, визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 06 березня 2019 року № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України».

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 року у вказаній справі визнано протиправними дії Фонду державного майна України щодо проведення реорганізації регіональних відділень Фонду державного майна України шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та створення нового Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на підставі наказу Фонду державного майна України № 459 від 15.05.2019 року «Про визначення дня початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях», визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 459 від 15.05.2019 року «Про визначення дня початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях» як такі, що є похідними та прийняті на виконання визнаного протиправним та скасованого постановою суду від 17.10.2019 року наказу Фонду державного майна України від 06 березня 2019 року № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України».

З огляду на це, з 17.10.2019 року відпала правова підстава для винесення всіх похідних від наказу Фонду Державного майна України від 06.03.2019 року № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» наказів.

Крім того, предметом спору у справі №640/7773/19 була саме законність наказу відповідача №232 від 06.03.2019 року «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України». І питання правомірності наказу Фонду державного майна України від 24.04.2019 року №414 в рамках розгляду справи №640/7773/19 судами не досліджувалося.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що наказ Фонду державного майна України від 24.04.2019 року № 414 «Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 № 232 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» винесений не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, п. 17 Порядку, п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого наказу та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9 та 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, на переконання суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності власного наказу та на спростування доводів позивача в обґрунтування власних позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Фонду державного майна України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України № 414 від 24.04.2019 року "Про внесення змін у додаток до наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 року № 232 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 лютого 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич