Ухвала суду № 87439737, 03.02.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/4696/19

Провадження № 4-с/661/6/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

03 лютого 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :

Головуючого судді Матвєєвої Н.В.

За участю секретаря Кулик О.В., Дубовка Г.Ю.

З участю скаржника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач – Акціонерне товариство «Альфа Банк», правонаступник Акціонерного товариства «Альфа Банк» - ТОВ «Ю груп плюс» на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою на бездіяльність державного виконавця, вказавши, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 47157309 з примусового виконання виконавчого листа від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц, виданого Новокаховським міським судом Херсонської області про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк». Державним виконавцем 06.04.2015 року відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, було відкрито виконавче провадження № 47157309 з виконання виконавчого листа від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц, про що винесену відповідну постанову. Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 05.05.2015 року ВП № 47157309 було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору.

Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.05.2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 05.05.2015 року ВП № 47157309 було внесено запис про арешт усього майна ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який діяв на час вказаних правовідносин, а виконавче провадження № 47157309 – завершене. Однак, під час повернення виконавчого документа державним виконавцем не було вирішено питання щодо зняття арешту з усього майна боржника ОСОБА_1 , який було накладено постановою державного виконавця від 05.05.2015 року. На даний час закінчилися строки пред`явлення виконання виконавчого листа від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц до виконання, встановлені ст.12 Закону України « Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року. 28 лютого 2019 року він направив до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про зняття арешту з усього майна боржника, в якій просив, враховуючи постанову про повернення виконавчого документу у ВП № 47157309 та факт закінчення строків пред`явлення виконавчого листа від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц до виконання, зняти арешт з усього його майна, в тому числі припинити обтяження нерухомого та рухомого майна та виключити з державних реєстрів відомості про обтяження майна боржника. Вказана заява була отримана відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 04.03.2019 року. В подальшому 08.05.2019 року він звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій вказував на протиправну бездіяльність державних виконавців щодо не зняття арешту з майна та просив зняти арешт з усього його майна та припинити обтяження нерухомого та рухомого майна, виключити з державних реєстрів відомості про обтяження майна боржника. Дана заява була отримана відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 13.05.2019 року. На даний час відповіді на заяву та скаргу він не отримав, арешт з належного йому майна не знятий. Факт того, що арешт з його майна не знятий за відповідною заявою боржника, свідчить про протиправну бездіяльність державних виконавців та порушує його права як власника майна.

Зважаючи на те, що постановою про повернення виконавчого документу у ВП № 47157309, виконавчий лист від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц було повернуто стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який діяв на час вказаних правовідносин, арешт накладений на майно боржника ОСОБА_1 мав бути знятий державним виконавцем.

Просив суд визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , яке арештоване згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.05.2015 року ВП № 47157309.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 , який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.05.2015 року ВП № 47157309.

Під судового розгляду скаржник підтримав заявлені вимоги.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та представник АТ «Альфа банк» в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

З відзиву Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України слідує, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 47157309, з примусового виконання виконавчого листа № 661/1456/13-ц, виданого 04.03.2015 року Новокаховським міським судом Херсонської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк» боргу за договором відкриття кредитної лінії в сумі 335 428 865,07 грн. Боржником за даним виконавчим листом визначено – ОСОБА_1 . 06.04.2015 головним державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику встановлено строк на самостійне виконання, копію постанови направлено сторонам. 19.04.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (відсутність майна у боржника).Оскільки повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.2 ст.47 Закону України « Про виконавче провадження» не є процесуальною дією щодо закінчення виконавчого провадження та враховуючи, що вимоги виконавчого документа не виконані, борг не погашений, підстави для зняття арешту визначені Законом відсутні.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 17.12.2019 року до участі у справі залучено правонаступника стягувача АТ «Альфа Банк»- ТОВ «Ю груп Плюс».

Представник ТОВ «Ю груп Плюс» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, тому у суду є підстави для розгляду скарги у його відсутність та відсутність інших заінтересованих осіб.

Суд заслухавши думку скаржника, дослідивши письмові докази, вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Так судом встановлено, що 06.04.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47157309 з примусового виконання виконавчого листа від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц, виданого Новокаховським міським судом Херсонської області про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в сумі 335 428 865,07 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк». 05.05.2015 року в ході примусового виконання зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у зв`язку із відсутністю майна у боржника ОСОБА_1 , державним виконавцем вжито заходів щодо розшуку майна боржника, які виявилися безрезультатними, при цьому арешт з майна боржника не знято.

ОСОБА_1 28 лютого 2019 року звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту з усього майна боржника, в якій просив, враховуючи постанову про повернення виконавчого документу у ВП № 47157309 та факт закінчення строків пред`явлення виконавчого листа від 04.03.2015 року № 661/1456/13-ц до виконання, зняти арешт з усього його майна, в тому числі припинити обтяження нерухомого та рухомого майна та виключити з державних реєстрів відомості про обтяження майна боржника, заява була отримана 04.03.2019 року. 08.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій вказував на протиправну бездіяльність державних виконавців щодо не зняття арешту з майна та просив зняти арешт з усього його майна та припинити обтяження нерухомого та рухомого майна, виключити з державних реєстрів відомості про обтяження майна боржника, скарга була отримана 13.05.2019 року. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 16.09.2019 року вбачається, що арешт з майна ОСОБА_1 та обтяження, застосовані на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.05.2015 року , не знято.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року( який слід застосовувати у спірних правовідносинах), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Оскільки виконавчий лист №661/1456/13-ц, виданий судом 04.03.2015 відповідно до постанови державного виконавця від 19.04.2016 року повернутий стягувачу на підставі ст.47 ч.1 п.2 Закону України «Про виконавче провадження», процесуальні повноваження виконавця, на виконанні у якого перебував вказаний виконавчий документ, які здійснюються ним одночасно з прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу передбачені частинами третьою та четвертою статті 47 Закону України « Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року.

Цими правилами передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Правила зняття арешту з майна боржника визначено у статті 60 наведеного Закону, в якій не передбачено повноважень державного виконавця постановою зняти арешт з майна боржника в разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна, коли не сплачений виконавчий збір або витрати виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець не зобов`язаний був знімати арешт з майна боржника, повертаючи стягувачу виконавчий лист у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, оскільки відомостей про повне виконання рішення суду, за яким проводилося стягнення, державному виконавцю надано не було, а виконавче провадження не закінчено виконанням.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 203/4573/17 (провадження № 61-40522ск18).

Враховуючи час звернення боржника ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою та скаргою, в яких викладені вимоги про скасування арешту майна, 28.02.2019 року та 08.05.2019 року, беручи до уваги те, що на момент набрання Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII арешт на майно боржника, накладений постановою державного виконавця від 05.05.2015 року скасований не було, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 2 червня 2016 року.

Загальні правила зняття арешту постановою виконавця з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені у статті 59 зазначеного Закону.

Відповідно до частини четвертої наведеної статті Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державний виконавець за правилами статті 59 наведеного Закону позбавлений повноважень зняти арешт, накладений постановою від 05.05.2015 року, оскільки скаржником не наведено та не доведено підстав для такого рішення, визначених у вичерпному переліку частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

До того ж, скаржником не доведено, що діями чи бездіяльністю державного виконавця порушуються його права як власника майна, оскільки на час повернення виконавчого документу у боржника ОСОБА_1 не було виявлено нерухомого та рухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, доказів наявності у скаржника такого майна на час розгляду справи суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, ст. 6-16, 141, 447-453, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи - відділ примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач – Акціонерне товариство «Альфа Банк», правонаступник Акціонерного товариства «Альфа Банк» - ТОВ «Ю груп плюс» на бездіяльність державного виконавця, відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду безпосредньо або через Новокаховський міський суд протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду складений 07.02.2020 року.

Суддя Н. В. Матвєєва