Рішення № 87435407, 06.02.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1391/19

пр.№ 2-а/464/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Бондар Н.С.

справа № 464/1391/19

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач інспекція державного архітектурного контролю у м.Львові

вимоги: визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

представники учасників справи:

представник позивача - адвокат Мацепура В.С.

Обставини справи

Представник позивача подав суду адміністративний позов, в якому просить постанову у справі про адміністративне правопорушення № 0006-вих-705/16, що винесена 25 лютого 2019 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Цабаком Володимиром Ярославовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУАП та накладення штрафу в розмірі 34 000 грн., скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, покликаючись на неправомірність винесення такої.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року поновлено строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, яку надіслано учасникам справи, а відповідачу - також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки для розробки проектної документації є необхідним отримання технічних вимог, чого позивачем зроблено не було.

Ухвалою суду від 24 червня 2019 року зупинено до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 1.380.2019.001146, що перебуває на розгляді Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 21 грудня 2019 року поновлено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 05 лютого 2020 року у своїх поясненнях позов підтримав та просить задоволити.

У судове засідання 06 лютого 2020 року учасники справи не з`явилися, що згідно із вимогами ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду.

Фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України не здійснюється.

Мотиви та висновки суду

25 лютого 2019 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Цабаком В.Я. винесено постанову № 0006-вих-705/16, якою позивача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. З даної постанови вбачається, що при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва: реконструкція квартири № АДРЕСА_3 з пристосуванням горища під житлові кімнати по АДРЕСА_3 посадовими особами Інспекції ДАБК у м.Львові встановлено, що проектну документацію, розроблену головним архітектором проекту ОСОБА_1 , виконано та передано замовнику з порушенням будівельних норм, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, а саме: без отримання технічних умов на інженерне забезпечення проектованого об`єкта, оскільки такі вже були отримані замовником після затвердження проектної документації та проходження нею експертизи. А також згідно з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки від 02 березня 2018 року № 223 передбачено отримання нових технічних умов на інженерне забезпечення проектованого об`єкта. 25 травня 2018 року замовником будівництва ОСОБА_2 затверджено проектну документацію на вищевказаний об`єкт будівництва. Встановлено порушення п.4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року, п.4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Заперечуючи притягнення до адміністративної відповідальності, позивач вважає, що при розробленні проектної документації немає необхідності в отриманні технічних умов, якими згідно із ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Так, за ч.1 ст.96-1 КУАП передбачено адміністративну відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта.

Факт вчинення та вина ОСОБА_1 як головного архітектора проекту у вчиненні правопорушення, яке полягає у передачі (розроблення та виконання) нею замовнику проектної документації з порушенням будівельних норм, вихідних даних для проектування об`єктів, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.251 КУАП, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК Ткачем Б.М., що відповідає вимогам ст.256 КУАП та яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення; актом № 84 від 14 лютого 2019 року, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14 лютого 2019 року, яким виявлено правопорушення; угодою № 11/2018 від 10 травня 2018 року, укладеною між позивачем ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник), згідно з якою замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати стадію Робочий проект розділів АР і КР на об`єкт: Реконструкція одноквартирного житлового будинку № АДРЕСА_3 з пристосуванням горища під житлові кімнати на АДРЕСА_3, у відповідності з побажанням замовника. Сторонами погоджено (п.5.4), що при несвоєчасному представленні замовником вихідних даних для виготовлення проектної документації термін закінчення робіт автоматично збільшується на відповідну кількість днів, або термін узгоджується наново; актом виконаних робіт № 17 від 08 червня 2018 року між замовником та виконавцем щодо виконання робочого проекту по договору № 11/2018 від 10 травня 2018 року; містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію квартири № АДРЕСА_3 з пристосуванням горища під житлові кімнати на АДРЕСА_3 , затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 223 від 02 березня 2018 року, якими передбачено отримання у встановленому порядку технічних умов на інженерне забезпечення проектованого об`єкта.

Твердження позивача та його представника про відсутність в діях позивача складу інкримінованого адміністративного правопорушення безпідставні, жодним чином не підтверджені, спростовуються зібраними по справі доказами, а тому, суд оцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Зокрема покликання на відсутність необхідності отримання технічних умов спростовується такими вимогами законодавства. Так, за ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником Аналогічне передбачено п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів. Водночас основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування (ч.1 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, п.4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»). Отже виготовлення проектної документації без вихідних даних, в тому числі і технічних умов, є неможливими та протиправним.

Також укладеною угодою № 11/2018 від 10 травня 2018 року у п.5.4 передбачено представлення замовником ОСОБА_2 виконавцю ОСОБА_1 вихідних даних, якими згідно із законом є технічні умови, для виготовлення проектної документації. З вказаного видно, що несвоєчасне подання вихідних даних збільшує термін закінчення робіт, але не дозволяє виготовляти проектну документацію без них.

При цьому містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 223 від 02 березня 2018 року, прямо передбачено, що спочатку необхідно отримати технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкта (п.2.1), а вже потім розробити робочий проект (п.2.2.).

Суд враховує, що замовником все ж було отримано технічні умови з газо- та електропостачання після затвердження проектної документації та проходження нею експертизи, що зазначено в оскаржуваній постанові та встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001146, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, у справі між позивачем як фізичною особою-підприємцем та відповідачем про визнання протиправними і скасування постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності № 0006-вих-704/12, винесену 25 лютого 2019 року, та припису від 14 лютого 2019 року. При цьому за приписами ч.4 ст.78 КАС України суд у даній справі приймає до уваги саме обставини, що встановлені рішенням суду першої та апеляційної інстанцій в адміністративній справі, що набрало законної сили, а не оцінку аргументів та мотиви, оскільки б таке порушувало завдання та основні засади адміністративного судочинства.

Відтак, з представлених на розгляд суду матеріалів вбачається, що відповідачем доведення факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96-1 КУАП. Правові підстави для скасування оскаржуваної постанови від 25 лютого 2019 року за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відсутні. Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Розглядаючи аргументи позивача щодо спливу строку накладення стягнення, то суд враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.38 КУАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Отже дії позивача, які відповідач вважає неправомірними, не є триваючими.

З матеріалів справи вбачається, що проектна документація була виконана і передана позивачем замовнику 08 червня 2018 року, що підтверджується актом виконаних робіт № 17 від 08 червня 2018 року.

Оскільки позивачем дії було вчинено 18 червня 2018 року, а постанову про накладення стягнення відповідачем винесено лише 25 лютого 2019 року, тому пропущено строк, передбачений ст.38 КУАП.

Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень провадження у справі про адміністративне правопорушення було розпочато і не було закрито, хоча на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 КУпАП, закінчилися.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КУАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 286 КАС України,

у х в а л и в :

позов задоволити.

Постанову начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Цабака Володимира Ярославовича у справі про адміністративне правопорушення № 0006-вих-705/16 від 25 лютого 2019 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.96-1 КУАП закрити.

Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду з урахуванням Перехідних положень КАС України. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.272 КАС України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6

відповідач Інспекція державного архітектурного контролю у м.Львові, код ЄДРПОУ 40181003, м.Львів, вул.Угорська, 7а

Повне судове рішення складено та підписано 06 лютого 2020 року.

Суддя О.В.Тімченко