Ухвала суду № 87435063, 07.02.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2711/17

УХВАЛА

07 лютого 2020 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Кирилюк А.І.

при секретарі Шморгун Ю.М.,

за участю представника відповідача Паньків Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням компенсації та індексації та стягнення недоплаченої суми відшкодування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, яку вподальшому уточнював, у якій просить визнати незаконними та скасувати наказ №2147/ос «Про припинення трудового договору (контракту)», наказ №546/К «Про припинення трудового договору з начальником поїзда (пасажирського) дільниці 2 групи ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді начальника поїзда (пасажирського) дільниці 2 групи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток (193,42 грн. за день) за час вимушеного прогулу з 01.12.2010 р. по день винесення рішення судом, з компенсацією та індексацією, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого відшкодування у розмірі - 979,2 грн. за ст. 117 КЗпП України, визнати неправомірними дії ПАТ «Українська залізниця» щодо грубого порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки не були надані відповіді на інформаційні запити ОСОБА_1 від 16.06.2018 р., від 23.09.2018 р., визнати неправомірними дії ПАТ «Українська залізниця» щодо грубого порушення ст.45 Конституції України, КЗпП України внаслідок звільнення з роботи начальника пасажирського поїзда ОСОБА_1 за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, оскільки дисциплінарне стягнення у виді звільнення застосовано до неналежної особи та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 25.09.19 р., за клопотанням позивача було оголошено перерву для підготовки та подання письмової заяви про відвід головуючому судді. Позивач ОСОБА_1 , окремо зазначив, що "недопустить" розгляду його справи як головуючим, так і іншими суддями Залізничного суду м.Львова. Але з 25.09.19 р. до теперішнього часу заява про відвід позивачем ні в письмовій, ні в усній формі заявлена не була.

Крім того у вказаному судовому засіданні, що мало місце 25.09.2019 року, була оголошена дата, час та місце наступного судового засідання, але позивач ОСОБА_1 відмовлявся отримати повідомлення про час та місце судового засідання під розпис, про що секретарем судових засідань було складено відповідний акт.

Відповідно до ч. 3 ст.240 ЦПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 223 ЦПК України наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

Фактично позивач, відмовившись від підпису в повідмленні, покинув залу судового засідання не виконавши покладені на нього процесуальні обов`язки. В подальшому у судові засідання позивач неодноразово не з`явивляється, про причини неявки суд не повідомляє.

Розгляд справи призначався на 12 год. 00 хв. 22.10.2019 р., 12 год. 00 хв. 19.11.2019 року, 14:00 год. 24.12.2019 року, 12:00 год. 17.01.2020 року та 12 год. 00 хв. 07.02.2020 р., але повідомлення про судові засідання з адреси, що вказана позивачем, повертались до суду "з інших причин". Заяви про розгляд справи без його участі позивач до суду не надавав.

У судовому засіданні представник відповідача просили позовну заяву залишити без розгляду у зв`язку із неодноразовою неявкою позивача.

Відповідно до ст. 113 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Згідно ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, покинувши зал судового засідання, жодного разу не подав до суду ні заяви про розгляд справи у його відсутності, ні вмотивованого клопотання про відкладення розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи принципи цивільного процесу та значний проміжок часу від дати останньої явки позивача в судове засідання; залишення ним судового засідання; неподання ним заяви про відвід, для підготовки, якої він вимагав перерву в судовому засіданні; позивач довів суду, що не має зацікавленісті/турботи про розгляд вказаної справи, в нього нема бажання отримувати повідомлення за місцем реєстрації про судові засідання, або з`ясувати дату розгляду справи на сайті "Судова влада".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257, ч. 2, 5, 6 ст. 223 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись ст. 223, 257 ЦПК України суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням компенсації та індексації та стягнення недоплаченої суми відшкодування- залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя (підпис). З оригіналом згідно.

Суддя: