Рішення № 87434701, 04.02.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

04.02.2020

ЄУН №337/2373/19

Провадження № 2/337/51/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Шварцер Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Хортицький відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області – про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Зеленої Р.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05.07.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №6113 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №zpd0ak10170031 від 14.03.2007 року станом на 30.05.2017 року у розмірі 384195,62 гривень.

В обґрунтування позову вказала, що виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягнута за ним заборгованість має спірний характер, відрізняється від розрахунку заборгованості, і стягнута поза межами строків позовної давності, та крім того – нотаріусом не дотримано місячний строк направлення письмової вимоги про усунення порушень.

Ухвалою судді від 18 червня 2019 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд по суті. Крім того вирішено питання про витребування доказів – копії нотаріальної справи за виконавчим написому Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Сторони були повідомлені про місце, дату й час розгляду справи рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог ст. 128 ЦПК Українита повідомленням на офіційному сайті Судової влади; надано час для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача адвокат Зелена Р.В. в судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи,в судове засідання повторно не з`явився, у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 178 ч.8, 247 ч.2, 279, 280 ч.1, 281 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного провадження та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Третя особа нотаріус Бондар І.М. надала суду пояснення, за змістом яких категорично заперечує проти задоволення позову, посилаючись на обґрунтованість, законність, та дотримання процедури вчинення нотаріусом виконавчого напису. Також надала заяву, за якою справу просить розглянути за її відсутності.

Представник третьої особи Хортицького відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зубач І.М. подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

14 березня 2007 року між ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №zpd0ak10170031 (а.с.13-15, 89-91, 146-148), за яким Банк надав кредитні кошти позичальникові шляхом переведення на автосалон «Прогрес» на строк з 07 березня 2007 року по 10 серпня 2010 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 10562,61 доларів США. Кредит надавався в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплату відсотків, винагороди в зазначені цим договором строки. За розділом 5 вказаного договору він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами, і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Як вбачається із виписки з рахунку боржника (а.с.40, 93, 150, 152), станом на 26 червня 2017 року ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, та не погашена заборгованість становила 381723,48 гривень (14465,91 USD):

– загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 4037,93 USD (106552,04 гривень);

– загальний залишок заборгованості за процентами 5979,50 USD (157785,78 гривень);

– заборгованість з комісії 24,02 USD (633,83 гривень);

– загальна сума нарахованої пені 4424,46 USD (116751,83 гривень).

20 червня 2017 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Балашов О.В. направив ОСОБА_1 (а.с.95, 96, 144, 145) датовану 16.06.2017 року письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором №zpd0ak10170031 від 14.03.2007 року (а.с.94, 143). Відомості про отримання цієї вимоги суду надано не було.

26 червня 2017 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Балашов О.В. направив нотаріусу Бондар І.М. заяву про вчинення виконавчого напису, яка була отримана адресатом 05 липня 2017 року (а.с.139).

05 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6113 (а.с.12, 138, 151) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №zpd0ak10170031 від 14.03.2007 року у розмірі:

– залишок заборгованості за кредитом 4037,93 доларів США;

– залишок заборгованості за відсотками 5979,50 доларів США;

– комісія 24,02 долари США;

– пеня 4404,46 долари США,

що всього становить 14445,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.05.2017 року (26,387789 грн. за 1 долар США) дорівнює 384195,62 гривень.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок)).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявоюпро вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, – шляхом надіслання стягувачем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису ПАТ КБ «ПриватБанк» не було дотримано всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, а саме письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором №zpd0ak10170031 від 14.03.2007 року датована 16 червня 2017 року (а.с.94, 143) та згідно поштової квитанції відправлена боржнику 20 червня 2017 року (а.с.95, 96, 144, 145), тобто за п`ятнадцять днів до вчинення виконавчого напису від 05 липня 2017 року (а.с.12, 138, 151).

Тобто, нотаріус вчинив виконавчий напис в день отримання заяви від ПАТ КБ «ПриватБанк», не дотримавшись при цьому 30-денного строку встановленого підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Щодо стягнутої заборгованості, також слід звернути увагу на те, що завипискою з рахунку боржника (а.с.40, 93, 150, 152) сума нарахованої пені становила 4424,46 долари США, однак за виконавчим написом (а.с.12, 138, 151) стягнута інша сума – пеня в розмірі 4404,46 долари США.

Також з тієї самої виписки з рахунку (а.с.40, 93, 150, 152) вбачається, що останній платіж за договором ОСОБА_1 здійснив 16 липня 2010 року, що в свою чергу потребує вирішення по суті питання про право – щодо можливості застосування позовної давності. Отже оспорюваний виконавчий напис було вчинено поза межами трирічного строку, встановленого нормами статті 88 Закону України «Про нотаріат», та щодо спірної заборгованості.

Таким чином, недотриманням приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вказаних вимог Порядку щодо спливу 30-денного строку з моменту надіслання банком письмової вимоги до боржника, та щодо стягнення спірної заборгованості, яка відрізняється від заборгованості за випискою з рахунку боржника, було порушено права ОСОБА_1 як на можливість спростування розміру заборгованості, так і на заявлення клопотання про застосування строку позовної давності.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати зі сплати судового збору, що понесені та документально підтверджені позивачем: 768,40 гривень судового збору, в порядку ст. 141 ЦПК України, як про це ставиться питання в позові, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 82, 89, 131, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05.07.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №6113 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №zpd0ak10170031 від 14.03.2007 року у розмірі 14445,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.05.2017 року становить 384195,62 гривень.

Стягнути з акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.С. Бредун