Ухвала суду № 87433995, 07.02.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1072/18

Номер провадження № 2-ві/315/2/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участі секретаря судового засідання Сухової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Ярошу Сергію Олександровичу у справі № 315/1072/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства агроферми «Скіф» про розірвання договорів оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Гуляйпільського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа № 315/1072/18 (провадження № 2/315/9/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства агроферми «Скіф» про розірвання договорів оренди землі.

03.12.2019 року позивачами, через канцелярію суду подана заява про відвід головуючому у цій справі судді Ярошу С.О..

В обґрунтування своєї заяви ними було зазначено, що на відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України головуючий суддя має бути відведеним від розгляду вказаної цивільної справи, оскільки 20.11.2019 року, під час підготовчого судового засідання були виявлені обставини, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Так, в судовому засіданні, після запрошення їх як позивачів для відібрання вільних зразків підписів для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи, суддя почав ставити питання особисто їм (позивачам по справі), незважаючи на те, що вони мають представника адвоката Тульчевську Н.В., але вони погано розуміють юридичні терміни і вважають, що стадія процесу не була такою, яка передбачає надання пояснень у справі. Їх представник заперечувала проти такого ведення процесу головуючим, на що останній безпідставно зробив їй зауваження. Цим, на думку заявників, суддя намагався вчинити вплив на них, залякуючи та здійснюючи тиск. Суддя Ярош С.О. наполягав на особистій відповіді позивачів, чим, на їх думку, порушив вимоги ст. 49 ЦПК України, зокрема право позивачів мати представника, та ч. 1 ст. 58 ЦПК України в частині того, що сторона може брати участь у судовому засіданні особисто та (або) через представника, а також ч. 1 ст. 64 ЦПК України, оскільки представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Просили заяву про відвід задовольнити та відвести суддю Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. від розгляду справи № 315/1072/18.

Відповідно до ухвали суду від 06.02.2020 року провадження у справі зупинене до вирішення заявленого відводу в порядку, передбаченому ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2020 року дана заява про відвід судді передана судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. для розгляду.

Питання про відвід судді розглянуто без повідомлення учасників справи відповідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Фіксування судового процесу не здійснювалося згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вирішуючи вказану заяву, судом враховуються положення ст. ст. 36, 39-40 ЦПК України, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Учасник справи з вказаних підстав може заявити вмотивований відвід судді не пізніше початку підготовчого засідання з наданням доказів упередженості судді для цілей відводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Перевіривши заяву про відвід, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заява про відвід головуючому судді надійшла у підготовчому судовому засіданні у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства агроферми «Скіф» про розірвання договорів оренди землі.

Підставами, які викликали у позивачів сумніви в неупередженості та не об`єктивності судді, є, на їх думку, порушення ведення суддею процесу проведення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ухвали суду від 06.02.2020 року встановлено, що під час підготовчого судового засідання суддя намагався з`ясувати у позивачів питання, які визначені пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Підготовче провадження у цивільній справі регулюється положеннями гл. 3 розділу ІІІ ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Згідно приписів ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд повинен з`ясувати ряд питань, зокрема: чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, та інше.

Згідно ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Глава 4 розділу І ЦПК України визначає те, хто є учасниками судового процесу.

Параграф 1 зазначеної глави містить положення щодо учасників справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Стаття 43 ЦПК України визначає права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Перелік дій, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

Частина 4 ст. 44 ЦПК України передбачає, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, учасник справи вправі заявити відвід суду за наявності підстав для відводу та у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним Кодексом.

Стаття 48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно ч. 1 ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Параграф 2 гл. 4 розділу І ЦПК України визначає положення щодо представників.

Стаття 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Згідно ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

За таких обставин, вбачається, що цивільне процесуальне законодавство містить чітко наведені поняття «сторони» та «представника», і останні не підпадають під визначення сторін по справі та ними не є.

Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.

Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя, але повністю його не замінює.

Мета процесуального представника допомогти особі, яку представляють у здійсненні її процесуальних прав, попередити їх порушення у цивільному процесі, домогтися для неї найбільш сприятливого рішення і надати суду допомогу у здійсненні правосуддя у цивільних справах.

Засоби досягнення цієї мети також різні. Процесуальний представник для досягнення своєї мети може користуватися лише засобами, вказаними у законі (наприклад позов, зустрічний позов, заперечення, клопотання та ін.). В цивільному ж праві ці засоби визначає особа, яку представляють, або, за розсудом представника, у певних випадках і він сам.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, який визначений ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Принцип диспозитивності в цивільному процесі – це закріплені в нормах цивільного процесуального права положення про можливість осіб, які беруть участь у справі, розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, а також засобами їхнього захисту, що активно впливають на виникнення, рух і закінчення цивільного процесу, з метою захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Принцип диспозитивності зв`язує рух і розвиток справи по стадіях цивільного процесу, долю предмету спору з розсудом самих заінтересованих осіб – позивача і відповідача.

Особливе місце серед прав сторін займають суб`єктивні права, здійснення яких впливає на рух справи, зокрема, право позивача відмовитися від позову та право сторін закінчити справу мировою угодою.

Таким чином, у випадку, якщо б позивачі після поставлених їм питань виказали свою позицію щодо подальшої долі їх позову (чи то відмови від нього чи підтримання) тільки за такої умови представник міг би продовжувати здійснювати щодо них своє цивільне процесуальне представництво або припинити його.

Як було зазначено вище, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу ІІІ ЦПК України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Згідно пунктів 3, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи викладене вбачається, що в підготовче судове засідання були викликані всі учасники судового процесу, зокрема і сторони по справі. Тому, відповідно до вищезазначених норм цивільного процесуального законодавства, питання, які визначені ст. 197 ЦПК України, підлягали з`ясуванню головуючим саме у позивачів (оскільки останні брали безпосередню участь у судовому засіданні), а не в їх представника - адвоката Тульчевської Н.В..

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б могли викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а інших доказів упередженості судді для цілей відводу позивачі не надали, заява обґрунтована лише їх твердженням про недовіру до судді без вказівки достатніх, об`єктивних підстав для цього.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вважає що у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39-40, 259-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Ярошу Сергію Олександровичу у справі № 315/1072/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства агроферми «Скіф» про розірвання договорів оренди землі - залишити без задоволення.

Ухвала суду складена та підписана 07.02.2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: О. О. Романько