Вирок № 87433624, 04.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12537/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді – Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Сухан Н.В.

прокурора – Голінка М.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – Джуган Н.Б.,

законного представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 ,

законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке 16.09.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030002967 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , 2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Ужгорода, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учня ліцею «Лідер» Ужгородської міської ради Закарпатської області, з неповною середньою освітою неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця міста Ужгорода, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 14 вересня 2019 року протягом періоду з 02 год. 42 хв. по 03 год. 34 хв., діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, таємно, за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_1 , та невстановленою досудовим розслідування особою чоловічої статі, відносно якої триває досудове розслідування, перебуваючи в приміщенні ABC «Зіна», який розташований за адресою: м. Ужгород, пл. Корятовича, 31, шляхом вільного доступу викрали з касового апарату, який розташований у вищевказаному ABC грошові кошти на загальну суму 7 000 гривень.

Неповнолітній ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, таємно, шляхом вільного доступу об 02 год. 42 хв. викрав з касового апарату, який розташований у вищевказаному ABC грошові кошти в сумі 500 гривень однією купюрою.

В подальшому, неповнолітній ОСОБА_2 , разом із неповнолітнім ОСОБА_1 та невстановленою досудовим розслідування особою чоловічої статі вийшли з приміщення ABC «Зіна», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Неповнолітній ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_1 , та невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі продовжуючи свою злочинну діяльність та усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки вказаного діяння продовжили вчиняти протиправні дії, які полягали в тому, що останні 14 вересня 2019 року об 02 год. 44 хв. знову повернулись до приміщення ABC «Зіна», який розташований за адр.: м АДРЕСА_3 .

Перебуваючи у приміщені ABC «Зіна», яка розташована за адресою : АДРЕСА_3 , неповнолітній ОСОБА_5 , 14 вересня 2019 року діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, таємно, шляхом вільного доступу об 02 год. 54 хв. та продовжуючи свою злочинну діяльність об 03 год. 34 хв. викрав з касового апарату ABC «Зіна», який розташований за адресою : м. Ужгород, пл. Корятовича, 31, грошові кошти у сумі 6 500 гривень.

В подальшому, реалізуючи корисливий мотив власного збагачення за рахунок викраденого неповнолітній ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_1 , та невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, відносно якої триває досудове розслідування витратили грошові кошти у сумі 7 000 гривень на власний розсуд

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиросердечно розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , свою вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся та підтвердив ті обставини, які викладені в обвинувальному акті.

Представник потерпілого ТОВ «База» - Вінцерський Д.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що претензій майнового характеру до неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має. Покарання залишає на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги те, що прокурор, захисник, законні представники обвинувачених, представник потерпілого, також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, їх законні представники та представник потерпілого правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують осіб обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні захисником було заявлено клопотання про застосування відносно неповнолітніх обвинувачених на підставі ст. 105 КК України примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх законні представники підтримали подане клопотання, просили таке задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні, вказуючи про наявність передбачених законом підстав, просила задовольнити подане захисником клопотання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього один чи декілька примусових заходів виховного характеру, визначених частиною 2 статті 105 КК України.

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року "Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх", згідно із ч. 1 ст. 105 КК України суд у праві звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру за наявності сукупності таких умов: а) неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, незалежно від того чи скоєний цей злочин вперше, був він умисним чи необережним; б) неповнолітній щиро розкаявся; в) поведінка неповнолітнього після скоєння злочину була бездоганною. Під бездоганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в сім`ї, побуті, трудовому чи навчальному колективі, коли вона свідомо й добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття; г) на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання. У разі встановлення трьох попередніх умов на момент постановлення вироку суд управі вважати неповнолітнього таким, що не потребує застосування покарання.

Рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань "звільнення від покарання" (ч. ч. 4 і 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), "звільнення від відбування покарання" (ст.ст. 75, 79, 104 КК України), "звільнення від призначеного покарання" (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.

З досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , вбачається, що на думку органу пробації виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

З досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , вбачається, що на думку органу пробації виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Відповідно до п. 5 Постанови пленуму Верховного Суду України N 2 від 15.05.2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру", застереження (п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України) яке є одним із най м`якших заходів виховного характеру, може бути зроблено шляхом роз`яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, - та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України скоєний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При призначенні неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинувачених, які вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, те, що вони навчаються, мають постійне місце проживання, їх характеристики, з урахуванням висновків уповноваженого органу з питань пробації, відповідно до яких виправлення осіб можливе без позбавлення або обмеження волі, а також фактичні обставини справи, таким чином суд приходить до висновку, що обвинувачені на час ухвалення вироку не потребують призначення їм покарання, а тому знаходить за можливе застосувати до них ч.1 ст. 105 КК України та звільнити їх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, а саме, застосувати до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заходи виховного характеру в виді застереження.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 105 КК України, звільнити неповнолітнього ОСОБА_1 , 2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, без визначення його виду, із застосування примусових заходів виховного характеру у виді застереження.

Визнати неповнолітнього ОСОБА_2 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 105 КК України, звільнити неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від покарання, без визначення його виду, із застосування примусових заходів виховного характеру у виді застереження.

Речові докази по справі – оптичний диск з відео файлами з камер відео спостережень, що розташовуються в приміщенні АВС «Зіна», який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Лемак О.В.