Рішення № 87432905, 03.02.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7025/19

Провадження №2/265/348/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєвої І.М.

за участю секретаря Красноухова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.08.2009 року у розмірі 154 726,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.08.2009 року з відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг та тарифів банку. У порушення ст.ст. 526,527,530 ЦК України та умов договору відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 31.08.2019 має заборгованість в загальній сумі 154726,53 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 641,87 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом 147789,69 грн.; заборгованості за пенею та комісією 6294,97 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 641,87 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом з 14.10.2009 по 30.05.2019, а також судовий збір в сумі 1921 грн.

Представник позивача за довіреністю Осовалюк М.О в судове засідання не з`явилася, в письмовій заяві на адресу суду позовні вимоги підтримала, зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за її відсутністю та винесення заочного рішення у справі.

Відповідачка надала заяву, в якій позовні вимоги не визнала, просила застосувати до позовних вимог банку строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову. Судове засідання просила проводити без її участі.

На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року про витребування доказів було витребувано у АТ «ПриватБанк»: оригінал анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, складеної ОСОБА_1 ; відомості щодо строку дії платіжної картки згідно вказаного кредитного договору; виписку з банківського рахунку.

11 грудня 2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь та надано: оригінал анкети-заяви, довідка про умови кредитування, виписка з банківського рахунку та довідка про строк дії картки.

Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов АТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позиваючись до суду, банк стверджує отримання відповідачкою кредиту у розмірі 3000 грн. на умовах кінцевого терміну повернення, що відповідає строку дії картки.

На підтвердження заявлених вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано копію анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; довідку про умови кредитування від 14.10.2009, витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про існування між сторонами кредитних правовідносин. Кредитний договір укладений та підписаний сторонами у вигляді заяви – позичальника 14.10.2009 року. Із наданою позивачем анкети - заяви позичальника вбачається, що ОСОБА_1 отримала у банку кредитку № 5457082926478483 (дата відкриття рахунку 27.08.09) з кредитним лімітом у сумі 500 гривень та базовою процентною ставкою за кредитом 2,5% на місяць на залишок заборгованості.

Згідно з пунктом 3.1 Умов та правил надання банківських послуг, банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид та строк дії визначений у заяві та пам`ятці клієнта, підписанням якого клієнт та банк укладають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до вказаних вище Умов (пункт 5.4) строк погашення кредиту у повному обсязі – не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці, а погашення процентів за кредитом – щомісяця за попередній місяць. (а.с.13).

До суду банком надано відомості про випуск і надання платіжної картки № 5457082926478483 ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору, із датою відкриття 27.08.2009р. з терміном дії, який закінчується у серпні 2013 року.

З наданої позивачем виписки з банківського рахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснила останній платіж на погашення вказаного кредиту 19.04.2014 року в сумі 400 грн.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язання з повернення грошових коштів за кредитним договором повністю не виконала, внаслідок чого станом на 31.08.2019 має заборгованість в загальній сумі 154726,53 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 641,87 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом 147789,69 грн.; заборгованості за пенею та комісією 6294,97 грн.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Судом встановлено що кінцевим строком повернення кредиту сторонами визначено 31 серпня 2013 року, останній платіж на погашення кредиту ОСОБА_1 здійснила 19 квітня 2014 року, до суду ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з цим позовом 10 жовтня 2019 року, тобто поза межами строку позовної давності.

Отже, позивач пропустив строк позовної давності щодо як основної, так і щодо додаткових вимог.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові з підстав пропуску позивачем позовної давності.

Керуючись 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4,6,10,12,13,81-83,141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м.Київ, вул..Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Суддя: І. М. Міхєєва