Ухвала суду № 8743215, 11.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 р.Справа № АС 10/18-09/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника відповідача: Бібік В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інга" на постанову господарського суду Сумської областi від 14.05.2009 р. по справі№АС 10/18-09/5021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інга"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інга", звернувся до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, в якому, з урахуванням доповнень до позову, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ №0001592311/0 від 24.12.2008 р.; визнати нечинною першу податкову вимогу № 10 від 09.01.2009 р., визнати нечинною другу податкову вимогу № 71 від 09.02.2009 р., а також визнати незаконними дії податкового органу щодо встановлення податкової застави для забезпечення неузгодженого зобов'язання.

Постановою господарського суду Сумської областi від 14.05.2009 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інга" задоволено частково.

Визнано нечинною першу податкову вимогу № 10 від 09.01.2009 р., другу податкову вимогу № 71 від 09.02.2009 р. Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції з визначенням податкового боргу товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Інга».

Визнано незаконними дії Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції щодо встановлення податкової застави для забезпечення неузгодженого зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Інга».

В частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 0001592311/0 від 24.12.2008 р. щодо визначення суми податкового зобов'язання з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Інга» з податку на додану вартість товариству в сумі 57900 грн., а саме 38600грн. основного платежу, 19300 грн. штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інга", частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову господарського суду Сумської областi від 14.05.2009 р., а саме: скасувати п. 4 резолютивної частини, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на прийняття постанови в оскаржуваній частині при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, наполягаючи на безпідставності її доводів.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Науково-виробничої фірми «Інга», проведеної 11-12 грудня 2008 року щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків, товариством з обмеженою відповідальністю «Будпром», за період з 01.01.2006 р. по 01.11.2008 р. складено акт №518/23-3/30355379 від 17.12.2008 р.

Згідно зазначеного акту, перевіркою встановлено, що ТОВ «НВФ «Інга» мав господарські відносини з ТОВ "Будпром" у 2007 р., а саме, ТОВ НВФ "Інга" уклало договір підряду від 23.04.2007 року та від 17.09.2007 року на виконання робіт ТОВ "Будпром" по укладанню підлоги у виробничих приміщеннях загальною площею 299,23 кв.м. На виконання умов вказаних договорів ТОВ «НВФ «Інга» отримано роботи та послуги від ТОВ «Будпром» на суму 231600 грн., в тому числі податок на додану вартість 38600 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 24.05.2007 року та від 05.10.2007 року,

Відповідно до інформації ДПІ у Святошинському районі м. Києва, ухвалою господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. по справі №43/596 про визнання банкрутом ТОВ "Будпром", затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано ТОВ "Будпром" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

13.10.2005 року ТОВ "Будпром" до ДПІ у Святошинському районі м. Києва подано заяву про виключення з реєстру платників податку на додану вартість в зв'язку з його ліквідацією.

08.11.2005 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва знято з податкового обліку ТОВ "Будпром" у зв'язку з його ліквідацією (визнання банкрутом) за рішенням господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. по справі №43/596, про що свідчить довідка про зняття з обліку від 08.11.2005 р. № 4907/9/19-104.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.07.2007 р. установчі документи ТОВ "Будпром" (свідоцтво про державну реєстрацію та статут ТОВ "Будпром", свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) визнані недійсними.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту 38600 грн. (за липень 2007 р. в сумі 4316,84 грн. , за грудень 2007 р. в сумі 34283,33 грн.), тому позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської МДПІ № 0001592311/0 від 24.12.2008 р. задоволенню не підлягають.

Зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 57900 грн. визначено позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0001592311/0 від 24.12.2008 р., яке оскаржено в порядку адміністративного судочинства 30.12.2008 року і є предметом розгляду у даній справі, тобто є неузгодженим і не може вважатися податковим боргом.

До першої податкової вимоги № 10 включено, як податковий борг, зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 57677 грн. 51коп., визначене податковим повідомленням-рішенням № 0001592311/0 від 24.12.2008 року, а також включено зобов'язання з орендної плати у сумі 523 грн.30коп., на сплату якого ТОВ «НВФ «Інга» своєчасно подав до установи банку платіжне доручення № 590 від 30 грудня 2008 р., однак сума орендної плати не була зарахована з вини банку(через помилку оператора), 13.01.2009 р. сума орендної плати перерахована повторно, борг з даного платежу відсутній.

09.02.2009 р. була сформована та надіслана друга податкова вимога № 71 з визначенням податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 57677,51грн.

Дії відповідача суперечать нормам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 8 Закону України "Про підприємництво" від 07.02.1991 р. визначено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з державного реєстру підприємств і організацій України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платником податку на додану вартість вважається особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями, визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ Сумської області № 0001592311/0 від 24.12.2008 року прийнято на підставі акту № 518/23-3/30355379 від 17.12.2008 р., якій складено за результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Науково-виробничої фірми «Інга» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Будпром» за період з 01.01.2006 р. по 01.11.2008 р.

Згідно акту перевірки, позивач мав господарські відносини з ТОВ "Будпром" у 2007.р., а саме, ТОВ НВФ "Інга" уклало договір-підряду від 23.04.2007 року та від 17.09.2007 року на виконання робіт ТОВ "Будпром". На виконання умов вказаних договорів позивачем отримано роботи та послуги від ТОВ «Будпром», що підтверджується актами виконаних робіт від 24.05.2007 року та від 05.10.2007 року на суму 231600 грн., в тому числі податок на додану вартість 38600 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), а податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно пункту 5 зазначеного Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 Порядку.

08.11.2005 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва знято з податкового обліку ТОВ "Будпром" у зв'язку з його ліквідацією (визнання банкрутом) за рішенням господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. по справі №43/596, про що свідчить довідка про зняття з обліку від 08.11.2005 р. № 4907/9/19-104.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16.07.2007 р. установчі документи ТОВ "Будпром" (свідоцтво про державну реєстрацію та статут ТОВ "Будпром", свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) визнані недійсними.

Згідно з Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг, не підтверджені податковими накладними чи іншими документами.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту 38600 грн. (за липень 2007р. в сумі 4316,84 грн. , за грудень 2007р. в сумі 34283,33 грн.).

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з підпунктом "а" пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, відповідальними за нарахування утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Науково-виробнича фірма "Інга" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської областi від 14.05.2009 р. по справі№АС 10/18-09/5021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інга" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2009 р.