Ухвала суду № 87431126, 06.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/6417/18

Провадження № 2-п/522/56/20

УХВАЛА

06 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді – Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду ухваленого 17.12.2018 року у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви вказала, що судові повістки чи інші виклики до суду вона не отримувала, не знала про існування даної справи та зазначила, що заявлена позивачем сума заборгованості не відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року заява ОСОБА_1 призначена до розгляду у судовому засіданні 06.02.2020 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд розглядає заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в порядку ч.1 ст. 287 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, а заочне рішення суду від 17.12.2018 року таким, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне.

За вимогами правила ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Судом встановлено, що 17.12.2018 року Приморським районним судом м. Одеси винесено заочне рішення у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.04.2011 року у розмірі 49409,19 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Судові повістки направлялися відповідачеві за місцем її реєстрації, що підтверджується матеріалами справи.

Судові повістки, що надсилалися на адресу відповідача поверталися до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, судові повістки, що направлялися за місцем реєстрації відповідача, та які поверталися до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», вважаються врученими належним чином, тому посилання заявника не те, що суд не пересвідчився в повідомлені відповідача про час, дату та місце судового розгляду є безпідставним та не обґрунтованим.

Також, варто відзначити, що підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник, повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Заявником доказів, що мають істотне значення для вирішення справи не надано.

Посилання заявника на неправильне обрахування розміру заборгованості не є доказом, що має істотне значення для вирішення справи, та не може вважатися підставою для перегляду заочного рішення так як, заявник сам повинен посилатися саме на докази, що мають істотне значення при вирішенні справи судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник не надав докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду, а про час, дату там місце судового розгляду повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2018 року у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 07.02.2020 року.

Суддя В.Я.Бондар