Рішення № 87430010, 30.01.2020, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/420/19

Провадження № 2/493/27/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги порушенням відповідачем зобов`язань відповідно до умов договору.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.05.2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є - ПАТ АБ "Укргазбанк", в особі Одеської філії АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 413/П-6, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування: сума кредиту - 32000,00 доларів США, процентна ставка за користування кредитом 12,5 % річних, (п. 1 Кредитного договору). За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 13,5 % річних (п. 3.2.8 Кредитного договору). Строк повернення кредитних коштів до 23.05.2019 року. (п. 1 Кредитного договору). Відповідно до п. 3.3.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується сплачувати заборгованість за кредитом щомісячно рівними частинами згідно додатку № 1 до цього договору, а саме 23 числа кожного місяці, починаючи з місяця наступного за місяцем отриманням кредиту, що становить 222,00 доларів США, а останній платіж 23.05.2019 року у розмірі 254,00 доларів США.

Позивач виконав умови кредитного договору у повному обсязі надавши позичальнику кредитні кошти, однак позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 13.11.2018 року становить 65573,61 доларів США та 1827529,86 грн., з яких:

28004,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом;

37569,61 доларів США - прострочена заборгованість по процентам;

856432,10 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності;

971097,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, яким суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 65573,61 доларів США та 1827529,86 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 54855,50 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В пункті третьому резолютивної частини позовної заяви є клопотання позивача розглядати справу без участі представника Банку на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, однак поштове повідомлення повернуто на адресу суду з відміткою відділу «за зазначеною адресою не проживає», що за правилами ч.1 ст. 131 ЦПК України є підставою для висновку суду про належне повідомлення відповідача. З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи 30.01.2020 року судом було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З огляду на викладене, суд ухвалив - розглянути справу за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є - ПАТ АБ "Укргазбанк", в особі Одеської філії АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 413/П-6, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування: сума кредиту - 32000,00 доларів США, процентна ставка за користування кредитом 12,5 % річних, (п. 1 Кредитного договору). За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 13,5 % річних (п. 3.2.8 Кредитного договору). Строк повернення кредитних коштів до 23.05.2019 року. (п. 1 Кредитного договору). Відповідно до п. 3.3.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується сплачувати заборгованість за кредитом щомісячно рівними частинами згідно додатку № 1 до цього договору, а саме 23 числа кожного місяці, починаючи з місяця наступного за місяцем отриманням кредиту, що становить 222,00 доларів США, а останній платіж 23.05.2019 року у розмірі 254,00 доларів США. (а.с. 28-34)

Банк повністю виконав умови кредитного договору, видавши ОСОБА_1 кредитні ресурси.

В свою чергу ОСОБА_1 , в порушення зобов`язань, своєчасно не надавала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим, 14.11.2018 року представником позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» на адресу відповідача ОСОБА_1 надіслано лист-вимогу з вимогою виконати порушене зобов`язання та повністю повернути всю суму кредиту за Кредитним договором, а також сплатити штрафні санкції, протягом 30 календарних днів від дати одержання цієї вимоги. Однак вимога Банку залишена без виконання.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 413/П-6станом на 13.11.2018 року становить 65573,61 доларів США та 1827529,86 грн., з яких: 28004,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 37569,61 доларів США - прострочена заборгованість по процентам; 856432,10 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 971097,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. (а.с. 11-17)

Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов`язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.. 629 ЦК України, договори є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст.. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У відповідності до ст.. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 1, ч. 3 ст.. 533ЦК України).

Згідно зі ст.. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків з розміщення, залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Статтею 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі НБУ). Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Крім того, Національним банком України на виконання положень статті 11 Декрету прийнято Положення.

Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов`язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (ст.. 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов`язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові № 6-1680 цс15 від 10.02.2016 року.

Відповідно до ст.. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що кредит відповідачу надавався саме в іноземній валюті - доларах США та що сторонами обумовлено повернення коштів виключно у цій валюті.

На здійснення валютних операцій банком отримано у встановленому порядку ліцензію та дозвіл, що підтверджується матеріалами справи (а.с.19-25).

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу ст.. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії позичальника є неправомірними, у зв`язку із чим, позовні вимоги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 54855,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13,81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.. ст. 525-527, 554, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Ургазбанк» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, код банку 320478), заборгованість за кредитним договором № 413/П-6 від 23.05.2007 року, яка утворилася станом на 13.11.2018 року, у розмірі 65573,61 доларів США (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три долари 61 цент США) та 1827529,86 грн. (один мільйон вісімсот двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень 86 копійок), з яких: 28004,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 37569,61 доларів США - прострочена заборгованість по процентам; 856432,10 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 971097,76 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Ургазбанк» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 39, код ЄДРПОУ 23697280, код банку 320478), судові витрати по сплаті судового збору в сумі 54855,50 грн. (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 50 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 07.02.2020 року

С У Д Д Я :