Ухвала суду № 8742609, 03.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 р.Справа № 2-а-36081/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2009р. по справі№2-а-36081/09/1670

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (на далі по тексту відповідач), в якому просила суд:

- визнати нечинною відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 свідоцтва про сплату єдиного податку на 2009 рік;

- зобовязати відповідача вчинити дії по видачі свідоцтва про сплати єдиного податку на 2009 рік.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2009р. по справі № 2-а-36081/09/1670 позов в повному обсязі задоволено.

Визнано протиправною відмову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області у застосуванні щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) спрощеної системи оподаткування на 2009 рік та видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2009 року.

Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію в Полтавській області застосувати спрощену систему оподаткування та взяти на облік як платника єдиного податку на 2009 рік фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) та видати свідоцтво про сплату єдиного податку на 2009 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.5 закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 11.09.2006 року позивач є субєтом підприємницької діяльності та веде підприємницьку діяльність із здавання в оренду власного нерухомого майна. 27 грудня 2007 року позивачем було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку, протягом 2008 року ОСОБА_2 до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області подавалися звіти субєкта малого підприємництва-фізичної-особи платника єдиного податку. 02.12.2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2009 році.

Відповідачем листом № 10798/к/17-104 від 19.12.2008 року було відмовлено у задоволенні заяви та застосування спрощеної системи оподаткування до позивача у звязку з перевищенням гранично допустимого обсягу виручки від провадження підприємницької діяльності у 2008 році, яка за підрахунками відповідача складала 523705,89 грн.

Судом також встановлено, що зазначене перевищення граничного обсягу виручки утворилося внаслідок укладання позивачем 01.10.2007 року Договору безпроцентної позики з Товариством з обмеженою відповідальністю «Талекріс» (код ЄДРПОУ 30343410), відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала ТОВ ««Талекріс» 40000,00 грн., в якості безпроцентної позики на термін до 31.12.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для віднесення суми коштів, отриманих внаслідок повернення зворотної фінансової допомоги за договором безпроцентної позики, до складу виручки за 2008 рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

За змістом ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зарахування спірної суми до граничного обсягу виручки є укладений між позивачем (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Талекріс» (позикоодержувач) 01.10.2007 року Договору безпроцентної позики, відповідно до умов якого позикодавець передає позикоодержувачу безвідсоткову позику на суму 40000 грн., а позикоодержувач зобовязується повернути вказану суму до 31.12.2008 року.

Таким чином, відповідно до умов договору ТОВ «Талекріс» було передано суму у користування на визначений строк, відповідно до договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України від "Про оподаткування прибутку підприємств" передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами є поворотною фінансовою допомогою.

Виходячи з системного аналізу норм п. 1.31, 1.22.2 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає, що поворотна фінансова допомога не повинна зараховуватися до складу виручки, отриманої від реалізації (товарів, робіт, послуг) за рік.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недійсності договору з наступних підстав.

Відповідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також має бути спрямованим на реальне настання наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи 15 вересня 2008 року позивач перерахував ТОВ «Талекріс», відповідно до умов договору безпроцентної позики 40 000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 42, а 22.09.2008 вказану суму контрагентом позивача було повернуто. Призначення платежу, за цими платіжними дорученнями зазначено, як перерахування грошових коштів, згідно договору позиви та повернення позики.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованого зарахування відповідачем повернутої позивачу суми позики до суми виручки від підприємницької діяльності.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2009р. по справі№2-а-36081/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2009 р.