Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 р.Справа № 2-а-37647/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.
представник позивача Глушко О.А.
представник відповідача Кучеренко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2009р. по справі№2-а-37647/09/2070
за позовом Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства <Список ><Текст >
до Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Куп'янське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства (надалі - Куп'янеький ВУ ВКГ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (надалі - Куп'янської ОДПІ) та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача про накладення штрафних (фінансових) санкцій від 04.12.2008 р. № 0003211500/0, від 08.01.2009 р. № 0ОО32115О0 1. від 11.03.2009 р. № 0003211500/2 та від 31.03.2009 р. № 0003211500/3 на суму 56575.50 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.09 позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0003211500/0 від 04.12.2008р., № 0003211500/1 від 08 січня 2009 року, № 0003211500/2 від 11.03.2009 року, № 0003211500/3 від 31.03.2009 року.
Відповідач , не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Куп'янською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання Куп'янського ВУ ВКГ своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість. За результатами вказаної перевірки Куп'янською ОДПІ був складений акт перевірки від 02.12.2008 р. №1620/15-03361773.
За висновками вказаного акту, перевіркою встановлено, що підприємство допустило порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а саме порушило граничний строк спати узгоджених податкових зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п.4.2 цього Закону по податку на додану вартість.
За зазначені порушення Куп'янською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2008 р. № 0003211500/0 Куп'янському ВУ ВКГ було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість зі штрафних санкцій на суму 56575,50 грн.
Скориставшись процедурою апеляційного оскарження у відповідності до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Куп'янське ВУ ВКГ оскаржило податкове повідомлення-рішення від 04.12.2008 р. № 0003211500/0 в адміністративному порядку до Куп'янської ОДПІ, ДПА у Харківській області та ДПА України. За результатами розгляду первинної та повторних скарг, рішенням вказаних податкових органів вказані скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Куп'янської ОДПІ від 04.12.2008 р. № 0003211500/0 на суму 56575,50 грн. залишено без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 № 253 з метою доведення до платників податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, Куп'янської ОДПІ були прийняті та направлені позивачу спірні податкові повідомлення-рішення від 08.01.2009 р. № 0003211500/1, від 08.01.2009 р. № 0003211500/1, від 11.03.2009 р.№ 0003211500/2, від 31.03.2009 р. № 0003211500/3 на таку ж саме суму податкового зобов'язання, що і з дріб'ю 0.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення прийняті суб»єктом владних повноважень з порушенням норм чинного законодавства.
Колегія cуддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. .
Відповідно до пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Відповідно до п. 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно пункту 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платник}. Тому, суми зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якою зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях.
Оскільки, статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми ПДВ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.
Фактично відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу підчас перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Куп‘янської об‘єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2009р. по справі№2-а-37647/09/2070 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.
Судді<підпис >
<підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2009 р.
Судове рішення № 8742404, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-37647/09/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: