Ухвала суду № 87419244, 05.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-ар/754/2/20

Справа № 754/8984/16-а

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2020 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.

секретаря судового засіданні - Раєвського П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , про роз'яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

В січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року, якою було задоволено його позов до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року та яка в повному обсязі не виконана, оскільки вона є не у повній мірі зрозуміла для виконання відповідачем в частині виплати пенсії. На звернення заявника щодо виконання вказаного судового рішення відповідачем було взято його на облік та призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 15.06.2016 року в розмірі 25065,88 грн. Одночасно, у зв`язку з перебуванням заявника на посаді працівника прокуратури виплати пенсії було припинено. З 01.10.2017 року заявнику було поновлено виплату пенсії, як особі, яка перебуває на посаді в органах прокуратури, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне державне пенсійне страхування» в розмірі 4133,62 грн. Таким чином з 15.06.2016 року по 01.10.2017 року пенсійні виплати взагалі не проводилися, а з жовтня 2017 року проводилися у розмірах значно менших ніж призначено за судовим рішенням. Після звільнення з займаної посади та органів прокуратури з 23.10.2019 року заявник звернувся до Управління з метою поновлення в повному обсязі призначеної пенсії з 30.10.2019 року та йому стало відомо, що розмір призначеної йому пенсії складає 25065,88 грн., а розмір пенсії до виплати складає 16380,00 грн. Таким чином Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення про обмеження розміру виплати пенсії заявника десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, який згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» із 01.12.2019 року складає 1638,00 грн. У свою чергу заявник вважає, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зазначених положень законодавства для невиплати призначеної пенсії та встановлення обмеження пенсійних виплат є необґрунтованим, оскільки зміни до законодавства щодо виплати пенсії, призначеної на умовах Закону України «Про прокуратуру» та обмеження її граничним розміром, які внесено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року, стосуються пенсій, які нараховано, обчислено та підлягають виплаті відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, а заявнику призначено пенсію у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, вимоги якої не передбачають будь-яких обмежень при обчисленні та виплаті пенсій.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що подана до суду заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії. Зокрема, вказаною постановою визнано протиправними дії Лівобережного о`єднаного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зобов`язано Лівобережне о`бєднане Управління Пенсійного фонду України в місті Києві, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 15.06.2016 року, виходячи із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи. Вирішено питання стосовно судових витрат по справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2016 року постанову Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року задоволено зяаву ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено сторону виконавчого провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме боржника з Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Наразі заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року у вищевказаній справі та вказує на те, що причиною подання до суду такої заяви є те, що не можливо однозначно тлумачити її зміст стосовно зобов`язання відповідача проводити виплату йому пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року) з моменту винесення постанови та в подальшому з виплатою пенсії без обмеження граничним розміром, а відтак постає проблема з виконанням даного рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Отже, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Роз`яснюючи судове рішення, суд не вносить змін до самого тексту судового рішення, яке він роз`яснює.

Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення яких звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що судове рішення в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз`яснення, резолютивна частина постанови суду повністю узгоджується із вимогами КАС України, в зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

Керуючись статтями 166, 167, 243, 248, 254, 256 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 в роз'ясненні постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16.08.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у встановленому порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.Г. Таран