Ухвала суду № 87418991, 05.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/72/20

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг»прозабезпечення позовуу справі№ 910/72/20за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг»доАкціонерного товариства «Альфа-Банк»треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна 2. Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Івановичпровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаМузичук Ю.А. - адвокатвід відповідачаКалітіна О.В. -адвокатвід третьої особи-1не з`явились від третьої особи-2не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», в якому просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною від 26.10.2019, зареєстрований в реєстрі за №1934, яким звернено стягнення на нерухоме майно ТОВ «КМ-Холдинг», а саме: будівлю, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Бандери С., буд. 90 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною при вчиненні спірного виконавчого напису було порушено передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строки і, при цьому, станом на дату вчинення виконавчого напису між сторонами існував спір щодо стягнення заборгованості, тобто заборгованість не можна вважати безспірною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/72/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інну Леонтіївну та приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та призначено підготовче засідання у справі на 12.02.2020.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» про забезпечення позову.

27.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №1934, виданого 26.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л.

В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що постановами приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. було відкрито виконавче провадження №60708587 щодо виконання спірного виконавчого напису, винесено постанову про арешт майна боржника, винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника і 14.01.2020 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні щодо проведення оцінки майна, на яке звернуто стягнення за спірним виконавчим написом, з метою його реалізації. Такі дії щодо відкриття виконавчого провадження, арешту майна, призначення суб`єкта оціночної діяльності, за твердженням позивача, свідчать про безумовний намір реалізації майна в найкоротші строки, а отже, існує велика ймовірність того, що під час розгляду даної справи в суді, потенційний новий власник може зареєструвати за собою право власності на відповідне нерухоме майно та продати чи іншим чином відчужити його на користь третіх осіб.

За твердженням позивача, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову, за наявності доказів щодо реального наміру та безперешкодної можливості здійснення відчуження майна позивача, призведе до негативних наслідків, збитків позивача, утруднить виконання судового рішення у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог), позбавить позивача справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Також позивач зазначає, що 15.01.2020 прийнято закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, згідно якого, зокрема, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Відтак, за твердженням позивача, після набрання чинності цим законом та в подальшому після завершення суб`єктом оціночної діяльності оцінки майна, виставлення виконавцем майна на продаж з торгів, позивач не матиме практичної можливості здійснити захист свого інтересу щодо зупинення реалізації майна, що призведе до неповоротних негативних наслідків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 призначено судове засідання з розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову на 05.02.2020.

У судовому засіданні 05.02.2020 представник позивача заяву підтримав.

Відповідач проти задоволення цієї заяви заперечив, посилаючись на те, що подана позивачем заява не містить обґрунтованих посилань, а матеріали справи - відповідних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, та невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

У наданих суду 05.02.2020 письмових запереченнях на заяву про вжиття заходів забезпечення позову відповідач серед іншого вказав, що розмір заборгованості боржника за кредитним договором встановлений рішенням Господарського суду Волинської області від 10.10.2018 у справі №903/614/17, яке набрало законної сили, відтак, така заборгованість є безспірною, а тому банк, як іпотекодержатель, у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки; відповідач у справі, як фінансово-кредитна установа, має достатні фінансові активи на компенсацію збитків у разі, якщо такі будуть завдані позивачу в разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника та заперечень, висловлених відповідачем, з огляду на необхідність дотримання збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову у даній справі.

Зокрема, оцінюючи збалансованість інтересів сторін, суд звертає увагу на наявність у іпотекодавця права до дня продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов`язанням, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про іпотеку» є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова