Рішення № 87414613, 21.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Київ № 640/14303/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРГЛАС» до Головного управління ДПС у м. Києвіпро скасування податкових повідомлень-рішеньВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГЛАС» (далі також - позивач, ТОВ «УКРГЛАС») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 №00005231402 і №00005371402.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та безпідставністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки від 27.03.2019 №218/26-15-14-02-05/36857119 про заниження ТОВ «УКРГЛАС» податку на додану вартість, задекларованого за звітні періоди 2017 і 2018 років всього на загальну суму 650 408 грн., та про порушення товариством граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди січень, березень і грудень 2017 року, вересень 2018 року, а також щодо наявності підстав для реєстрації податкових накладних за періоди січень-грудень 2017 року та січень-вересень 2018 року. Позивач заперечував проти доводів контролюючого органу про отримання ТОВ «УКРГЛАС» права на користування міжнародними знаками від нерезидента на безоплатній основі, тобто отримання безоплатно наданих послуг та, що операції з виплати роялті нерезиденту підпадають під оподаткування податком на додану вартість. У зв`язку з наведеним позивач зазначив, що права на користування міжнародними знаками Компанії Глас Трьош Холдінг АГ були отримані за ліцензійними договорами на платній основі. При цьому, та обставина, що на відповідному бухгалтерському рахунку Товариства помилково не була відображена кредиторська заборгованість по сплаті роялті упродовж перевіряємого періоду не змінює суті правовідносин. Також, на думку позивача, оскільки за операціями з виплати роялті не виникають податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість, то обов`язок реєстрації податкових накладних у ТОВ «УКРГЛАС» був відсутній. Що стосується податкових накладних, які не надаються покупцю, то строк для реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних чинним законодавством не встановлено, що взагалі нівелює підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито провадження у справі №640/14303/19 за вказаним позовом ТОВ «УКРГЛАС» та дану справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог цієї ухвали від 06.08.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (копію акта перевірки від 27.03.2019 №218/26-15-14-02-05/36857119, письмового запиту до ТОВ «УКРГЛАС» про надання копій документів, датованого 12.03.2019, та листа-відповіді ТОВ «УКРГЛАС»). Зокрема, у тексті свого відзиву, представник відповідача посилається на те, що в результаті проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УКРГЛАС» контролюючим органом встановлено обставину використання платником на території України безоплатно отриманих торгових марок від нерезидента України, з подальшою передачею за грошові кошти невиключних прав на ці торгові марки (знаки) резидентам-замовникам. При цьому, грошові кошти на виконання умов субліцензійних договорів виплачуються на поточний рахунок ТОВ «УКРГЛАС» у вигляді помісячного платежу без податку на додану вартість, оскільки дані платежі відповідають визначенню «роялті» відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. За висновками акта перевірки, оскільки безоплатно надані невиключні права на торгові марки (знаки) неможливо класифікувати як роялті, то такі операції підпадають під визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість. В даному випадку актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «УКРГЛАС» не оподаткувало податком на додану вартість операції з отримання безоплатно наданих невиключних прав на торгові марки (знаки). Водночас під час проведення цієї ж документальної перевірки перевіряючими встановлено, що ТОВ «УКРГЛАС» допустило порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На переконання представника відповідача висновки акта перевірки є цілком обгрунтованими і правомірними, що у свою чергу свідчить про законність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у тексті якої навів додаткові аргументи на спростування позиції контролюючого органу, та додаткові матеріали (документальні докази оплати наданих прав на користування міжнародними знаками).

01.10.2019 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначених судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю з підстав і мотивів, що наведені у текстах позовної заяви та відповіді на відзив. Крім того, 22.12.12019 представником позивача на вимогу суду були подані письмові додаткові пояснення та додаткові матеріали.

Натомість присутній у судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Поряд з цим, в ході судового розгляду справи суд задовольнив клопотання представника позивача та здійснив заміну сторони у справі (відповідача) - ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши їх усні пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «УКРГЛАС» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатом якої складений акт від 27.03.2019 №218/26-15-14-02-05/36857119 (далі також - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки перевіряючі серед іншого встановили порушення позивачем:

- норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ «УКРГЛАС» податку на додану вартість за звітні періоди червень-грудень 2017 року та січень-вересень 2018 року, всього на загальну суму 650 408 грн.;

- п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних за січень, березень і грудень 2017 року (перелік таких наведений стор. 28 - 29 цього акта), та у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних за січень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року на загальну суму 445 668 грн.

18.04.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняла наступні спірні у справі податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» за №00005231402, яким визначило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 813 010 грн. (в т.ч. за основним платежем - 650 408 грн., за штрафними санкціями - 162 602 грн.);

- форми «Н» за №00005371402, яким застосувало до позивача штрафні санкції на загальну суму 229 853,71 грн. у зв`язку з порушенням позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, а саме: щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 41 642,79 грн. із пропуском граничного строку на термін 15 і менше календарних днів; щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 4 587,65 грн. із пропуском граничного строку на термін від 31 до 60 календарних днів; щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 3 697,81 грн. із пропуском граничного строку на термін від 61 календарного дня; у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодекс України, податкових накладних на загальну суму 445 668 грн.

В подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 25.06.2019 №29025/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з тексту акта перевірки (стор. 13 - 25), в основу висновку контролюючого органу про заниження позивачем суми податку додану вартість за звітні періоди 2017 - 2018 років на загальну суму 650 408 грн. покладені наступні обставини: перевіркою встановлено використання ТОВ «УКРГЛАС» у своїй діяльності ряду певних торгових марок на підставі укладених між ТОВ «УКРГЛАС», як ліцензіатом, і нерезидентом - Компанією Глас Трьош Холдінг АГ (Glas Trosch Holding AG), як ліцензіаром, ліцензійних договорів №1 від 0201.2013, №1 від 05.01.2018, №2 від 02.01.2013, №2 від 05.01.2018, №3 від 02.01.2013, №3 від 05.01.2018, №4 від 02.01.2013, №4 від 05.01.2018, №5 від 02.01.2013, №5 від 05.01.2018, №6 від 02.01.2013, №6 від 05.01.2018, №7 від 02.01.2013, №7 від 05.01.2018, №8 від 02.01.2013, №8 від 05.01.2018, №9 від 02.01.2013, №9 від 05.01.2018, №10 від 02.01.2013, №10 від 05.01.2018.

Проаналізувавши зміст перелічених вище ліцензійних договорів контролюючий орган з`ясував, що умови щодо предмету у таких договорах, обсягу використання міжнародного знаку (ліцензії), ціна договору, умови платежів є ідентичними. Вид ліцензії на використання знаків за такими договорами - невиключна, що розуміється як надання ліцензіаром ліцензіату дозволу на використання міжнародного знаку в порядку та на умовах, визначених відповідним ліцензійним договором, зокрема, у спосіб надання ліцензіатом іншим особам ліцензії (субліцензії) на використання міжнародного знаку у зазначеній сфері без обмежень за плату або безоплатно. Крім того, сторонами ліцензійних договорів була визначена ціна таких договорів, а саме: ліцензіат зобов`язаний сплачувати ліцензіарові плату за використання міжнародного знаку у вигляді щорічних платежів, що складає 100 євро.

У тексті свого листа вих. №16 від 13.03.2019, наданого у відповідь на письмовий запит від 12.03.2019, ТОВ «УКРГЛАС» підтвердило обставини отримання прав на користування торговими марками SILVERSTAR ZERO, SILVERSTAR SELEKT, SILVERSTAR, GLAS TROSH, EUROLAMEX, EUROGLAS, EUROFLOAT, GLASTROSH, ACSplus, ACS+ згідно перелічених вище ліцензійних договорів.

Як встановили перевіряючі, вказані невиключні права на торгові марки (знаки) у перевіряємому періоді ТОВ «УКРГЛАС» передало у платне користування резидентам України на підставі укладених з останніми субліцензійних договорів (перелік таких договорів наведений на стор. 18 - 22 акта перевірки). При цьому, відповідно до даних бухгалтерського обліку по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» не виявлено зафіксованих взаємовідносин між ТОВ «УКРГЛАС» і Glas Trosch Holding AG, що виникли на підставі ліцензійних договорів. А саме згідно облікових відомостей по вказаному рахунку бухгалтерського обліку відсутні дебіторська або кредиторська заборгованість по розрахункам за ліцензійними договорами.

З огляду на наведене контролюючий орган за результатами проведеної перевірки дійшов висновків, що вказані торгові марки використовувалися ТОВ «УКРГЛАС» на безоплатній основі, та що такі безоплатно надані нерезидентом невиключні права на використання торгових марок не відповідають наведеному у Податковому кодексі України визначенню «роялті», а є ні що іншим як безоплатно наданими на території України послугами. Виходячи зі змісту норм п. 185.1 ст. 185, р. 180.2 ст. 180, п. 190.2 ст. 190, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України контролюючий орган дійшов висновку про необхідність оподаткування таких операцій з передачі прав на користування торгових марок. При цьому, для визначення бази оподаткування податком на додану вартість перевіряючі врахували не договірну ціну з ліцензійних договорів із нерезидентом, а середньомісячний платіж за надане невиключне право зі сторони ТОВ «УКРГЛАС» на адресу резидентів України.

Крім того, у взаємозв`язку з описаним епізодом контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «УКРГЛАС» мало здійснити реєстрацію податкових накладних на загальну суму 445 668 грн. за місяці січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2017 року та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень і вересень 2018 року.

Надаючи оцінку правомірності та обгрунтованості наведених доводів контролюючого органу суд дійшов таких висновків.

За змістом норм п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Зокрема, відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України під визначенням «постачання послуг» розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Згідно з п. 180.2 ст. 180 ПК України особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

В силу положень п. 208.2 ст. 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому, отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас у ст. 196 розд. V «Податок на додану вартість» ПК України наведений перелік операцій, що не є об`єктом оподаткування названим податком. Так, пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування операції з виплат роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «роялті» - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)

Не вважаються роялті платежі, отримані: як винагорода за використання комп`ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»); за придбання примірників (копій, екземплярів) об`єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра); за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об`єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи; за передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об`єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов`язковим згідно із законодавством України; за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Крім того, правовий режим прав інтелектуальної власності на торговельну марку визначений у нормах Цивільного кодексу України. Зокрема, за змістом ст.ст. 420, 492, 495 Цивільного кодексу України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

Зі змісту наведених вище норм податкового та цивільного законодавства можна дійти висновку, що у разі якщо умовами ліцензійного/субліцензійного договору передбачено надання покупцю права на використання об`єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торгової марки) без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником платежу від покупця як винагороди за надання такого права на використання товарного знаку для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив, що відповідно до укладених між Компанією Глас Трьош Холдінг АГ (Швейцрія), як ліцензіаром та володільцем міжнародних знаків, та ТОВ «УКРГЛАС» (ліцензіатом) однотипних за змістом ліцензійних договорів за переліком, що наведений в тексті акта перевірки, позивач отримав від нерезидента у 2017 та 2018 роках невиключне право на використання ряду зареєстрованих міжнародних торговельних знаків у вигляді ліцензій на використання міжнародних знаків (тип ліцензій - невиключні).

За умовами цих ліцензійних договорів сторони визначили, що під поняттям «невиключна ліцензія» у таких договорах розуміється дозвіл ліцензіатові на використання міжнародного знаку в порядку та на умовах, визначених ліцензійним договором. А саме невиключна ліцензій за цим договором надається ліцензіатові для використання при виробництві та/або розповсюдженні ним товарів відповідно до умов цього договору та умов, які визначені у Міжнародній реєстрації знаку. При цьому, ліцензіату дозволяється видавати іншим особам ліцензії (субліцензії) на використання міжнародного знаку у зазначеній сфері без обмежень за плату або безоплатно.

Також у ліцензійних договорах сторони узгодили умови щодо оплатності використання ліцензіатом того чи іншого міжнародного знаку. Так, ліцензіат зобов`язаний сплачувати ліцензіарові плату за використання міжнародного знаку у вигляді щорічних платежів, що складає 100 євро. Строк сплати - не пізніше 31 грудня поточного року.

Тобто, безпосередньо з текстів зазначених ліцензійних договорів вбачається, що права на використання об`єктів права інтелектуальної власності (міжнародних торгових марок) позивач отримав від нерезидента за умови сплати на користь постачальника (ліцензіара) плати у грошовому визначенні як винагороди за надання таких прав на використання торговельних марок, та з огляду на наявні обмеження у вигляді відсутності права на продаж або здійснення відчуження в інший спосіб таких торговельних марок, неможливості переходу до ліцензіата права власності чи права розпорядження торговельними марками.

В ході розгляду даної справи представник позивача надав суду додаткові пояснення (усні та письмові) та додаткові матеріали (платіжні доручення в іноземній валюті з відмітками банку про виконання відповідних платежів) зі змісту яких вбачається, що у липні 2019 року ТОВ «УКРГЛАС» розрахувалося із нерезидентом за надані відповідно до ліцензійних договорів у періоди 2016 - 2018 років невиключні права на використання міжнародних торговельних марок. При цьому, на момент здійснення позивачем вказаних платежів (роялті) на користь нерезидента-ліцензіара встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк для звернення особи до суду з метою захисту своїх інтересів (а саме загальна позовна давність тривалістю 3 роки) не сплив.

Стосовно наявних в тексті акта перевірки зауважень контролюючого органу про не відображення у бухгалтерському обліку за період 2017 - 2018 років заборгованості ТОВ «УКРГЛАС» перед Компанією Глас Трьош Холдінг АГ по сплаті роялті представник позивача пояснив, що така ситуація сталася через неналежне ведення головним бухгалтером ТОВ «УКРГЛАС» Суановою К.О. бухгалтерського обліку. За результатами проведеного на ТОВ «УКРГЛАС» службового розслідування до названої особи застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення премії на певний термін, а до облікових регістрів 63 рахунку були внесені відповідні виправлення, про що винесено наказ №10-07/19 від 10.07.2019.

Наведені обставини у сукупності спростовують обгрунтованість доводів контролюючого органу про безоплатність отримання позивачем прав на використання об`єктів інтелектуальної власності (торговельних марок) упродовж перевіряємого періоду та, що такі операції відносяться до послуг, що постачаються нерезидентом на території України безоплатно. Також суд погоджується з позицією позивача про відсутність у нього обов`язку по складанню та реєстрації податкових накладних у даному випадку, оскільки в силу положень п. 196.1 ст. 196 ПК України податкові зобов`язання зі сплати ПДВ при виплаті роялті не виникають.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України нормативно та документально не підтверджуються. У зв`язку з цим суд погоджується із доводами позивача про відсутність у ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для прийняття оспорюваних у межах цієї справи податкового повідомлення-рішення від 18.04.2019 №00005231402 та податкового повідомлення-рішення від 18.04.2019 №00005371402 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 222 834,00 грн.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у загальній сумі 7 019,71 грн. у зв`язку порушенням ним граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що датовані січнем, березням, червням і груднем 2017 року, вересням 2018 року, та які не підлягали видачі покупцю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу. Так, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «УКРГЛАС» були складені наступні податкові накладні та розрахунки кількісних і вартісних показників, що не підлягали наданню отримувачу (покупцю):

- розрахунок кількісних і вартісних показників №23 від 31.12.2017 до податкової накладної №21 від 31.01.2017 на суму коригування ПДВ 1 092,39 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 09 - Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №24 від 31.12.2017 до податкової накладної №21 від 31.01.2017 на суму коригування ПДВ 9,05 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 09 - Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ»;

- зведена податкова накладна №21 від 31.01.2017 на суму ПДВ 3 697,81 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 09 - Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №25 від 31.12.2017 до податкової накладної №28 від 28.02.2017 на суму коригування ПДВ 1 467,36 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- зведена податкова накладна №23 від 31.03.2017 на суму ПДВ 14 418,71 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №26 від 31.12.2017 до податкової накладної №23 від 31.03.2017 на суму коригування ПДВ 1 105,54 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №27 від 31.12.2017 до податкової накладної №23 від 30.04.2017 на суму коригування ПДВ 3 117,68 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №28 від 31.12.2017 до податкової накладної №23 від 30.04.2017 на суму коригування ПДВ 85,48 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №29 від 31.12.2017 до податкової накладної №30 від 31.05.2017 на суму коригування ПДВ 283,18 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №30 від 31.12.2017 до податкової накладної №24 від 30.06.2017 на суму коригування ПДВ 1 470,12 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- зведена податкова накладна №24 від 30.06.2017 на суму ПДВ 4 587,65 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №31 від 31.12.2017 до податкової накладної №30 від 31.07.2017 на суму коригування ПДВ 1 407,38 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №32 від 31.12.2017 до податкової накладної №20 від 31.08.2017 на суму коригування ПДВ 1 407,38 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №33 від 31.12.2017 до податкової накладної №24 від 30.09.2017 на суму коригування ПДВ 1 664,82 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №38 від 31.12.2017 до податкової накладної №24 від 30.09.2017 на суму коригування ПДВ - 175,38 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №34 від 31.12.2017 до податкової накладної №21 від 31.10.2017 на суму коригування ПДВ 2 240,82 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №37 від 31.12.2017 до податкової накладної №21 від 31.10.2017 на суму коригування ПДВ - 130,01 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №35 від 31.12.2017 до податкової накладної №20 від 30.11.2017 на суму коригування ПДВ 2 214,61 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- розрахунок кількісних і вартісних показників №36 від 31.12.2017 до податкової накладної №22 від 31.12.2017 на суму коригування ПДВ 1 675,62 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 13 - Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;

- зведена податкова накладна №15 від 30.09.2018 на суму ПДВ 7 379,26 грн., постачальник (продавець) і отримувач (покупець) - ТОВ «УКРГЛАС», тип причини, з якої не підлягає видачі покупцю, - « 09 - Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ».

Всі вказані податкові накладні та розрахунки коригування були зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України, що не заперечується позивачем.

Водночас, як видно з текстів цих податкових накладних і розрахунків коригування, жоден із них не підлягав видачі отримувачу (покупцю), оскільки постачальником і отримувачем згідно цих документів є одна особа - ТОВ «УКРГЛАС», а тому такі податкові накладні/розрахунки коригування не можуть бути використані для підтвердження права на податковий кредит інших осіб. У свою чергу відповідач під час розгляду даної справи не навів та не довів суду, що будь-який із контрагентів позивача зазнав шкоди з причини несвоєчасної реєстрації перелічених в акті перевірки податкових накладних/розрахунків коригування, що не підлягали видачі покупцю.

Відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН передбачена ст. 1201 ПК України.

Так, за змістом п. 1201.1 ст. 1201 ПК України у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, відповідальність у вигляді штрафу застосовувалася за порушення платниками податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, встановлених статтею 201 цього Кодексу граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Починаючи з 1 січня 2017 року п. 1201.1 ст.1201 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тобто, у наведеній ст. 1201 ПК України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

У контексті з наведеним суд зазначає, що штрафи згідно ст. 1201 ПК України запроваджувалися насамперед з метою захисту покупців від зловживань та недобросовісних дій їх контрагентів, зокрема, мали дисциплінувати постачальника своєчасно реєструвати податкові накладні в ЄРПН, аби покупець мав право відобразити за нею податковий кредит. А при відсутності реєстрації або несвоєчасній реєстрації податкової накладної, яка взагалі не підлягає видачі покупцю, ані державний бюджет, ані покупець жодним чином не зазнають втрат чи негативних наслідків. Протилежного суду на час розгляду справи не доведено.

Крім того, на думку суду, вказана вище норма Кодексу передбачає можливість неоднозначного тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, чи недотримання строку реєстрації по податкових накладних, які не надаються покупцю, є самостійним винятком з правил по застосуванню штрафу.

У свою чергу пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується в т.ч. на такому принципі як «презумпція правомірності рішень платника податку», що полягає в тому, що якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків.

Також п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наведена норми ст. 4 і 56 ПК України дають підстави для висновку, що у випадку наявності норм податкового законодавства, що припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, то правомірними вважаються саме рішення та дії платника податків

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застосування контролюючим органом штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, які не надаються покупцю (отримувачу), в розглядуваній спірній ситуації суперечить законодавству та є протиправним.

Такий висновок суду кореспондується з правовою позицією Європейського суду з прав людини. Так, у своїх рішеннях у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) Європейського суду з прав людини встановив порушення вимог ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 22.07.2019 №4485 підтверджено, що ТОВ «УКРГЛАС» під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 15 642,96 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі повністю за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГЛАС» (код ЄДРПОУ 36857119, адреса: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.04.2019 №00005231402 і №00005371402.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГЛАС» (код ЄДРПОУ 36857119, адреса: 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50) документально підтверджені судові витрати у розмірі 15 642,96 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот сорок дві гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2020.