Рішення № 87413766, 06.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4147/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером Державної прикордонної служби України та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Основний розмір пенсії позивачу призначений у розмірі 80% сум грошового забезпечення за вислугу років, виходячи з 31 року служби, з 25.05.2013 року.

Як вказано в позовній заяві, у березні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу проведено перерахунок пенсії та у квітні 2018 року здійснено виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року. Однак при проведенні перерахунку відповідачем зменшено основний розмір пенсії з 80% на 70% сум грошового забезпечення, про що позивачу стало відомо після ознайомлення з пенсійною справою 02 липня 2019 року.

Посилаючись на ст.ст.22, 58 Конституції України, ст.ст. 11, 13, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців (як позивач), має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 року №3668 та від 27.03.2014 року №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав у вигляді призначення пенсії, виходячи із 80% розміру грошового забезпечення.

Крім, того, за твердженням позивача, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, на думку позивача, відповідач при проведенні перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір його пенсії за вислугу років з 80% на 70% сум грошового забезпечення, та такі дії відповідача позивач вважає неправомірними.

Вказана правова позиція, як зазначає позивач, узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 31.01.2018 року у справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 року у справі №642/3284/17, від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17, від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 та від 19.06.2018 року у справі №583/2264/17.

Позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про витребування від відповідача належним чином засвідчені копії оригіналу його пенсійної справи №1510011865.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року, на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України, позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення позивачем інформації про власну електронну адресу, надання визначених судом доказів на підтвердження незадовільного майнового стану та доказів своєчасності звернення позивача до суду у межах строків звернення до адміністративного суду, зокрема, доказів про ознайомлення позивача з пенсійною справою 02.07.2019 року.

24 липня 2019 року через канцелярію суду від позивача, на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року надійшло клопотання, в якому позивач зазначив власну електронну адресу та просив витребувати у відповідача докази звернення позивача із заявою про ознайомлення з пенсійною справою 02.07.2019 року. До клопотання позивач також додав квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви (т.1 а.с.28-29).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі № 420/4147/19, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Вказаною ухвалою судом також вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з цим, ухвалою суду від 14.08.2019 року судом витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії:

- матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ;

- заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з пенсійною справою від 02.07.2019 року.

23 серпня 2019 року засобами електронної пошти від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій відповідачем зазначено, що документи, які містяться в пенсійній справі позивача, містять позначки "Таємно" та "Цілком таємно". З урахуванням зазначеного, представник відповідача просив повідомити про наявність доступу до державної таємниці у головуючого судді Соколенко О.М., а в разі його відсутності - передати справу на розгляд судді, у якого є відповідний доступ (т.1 а.с.34).

Одеський окружний адміністративний суд листом від 30.08.2019 року за №03.14-26726/19 повідомив відповідача про відсутність у головуючого судді Соколенко О.М. допуску до державної таємниці (т.1 а.с.35).

Водночас, 27 вересня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подані копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 в частині, як зазначено у супровідному листі, що стосуються предмету спору та не містять позначки "Таємно" (т.1 а.с.37-57).

У зазначеному листі також вказано, що ОСОБА_1 02.07.2019 року не подавав заяву на ознайомлення з матеріалами пенсійної справи, а тому надати її копію є неможливим. В той же час, представник відповідача зазначає, що позивач усно звертався 27.06.2019 року до відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління із проханням надати копії перерахунків пенсії з його пенсійної справи, які були в подальшому отримані ним 02.07.2019 року.

Зважаючи на клопотання позивача про витребування матеріалів пенсійної справи та надіслання відповідачем лише окремих доказів з пенсійної справи позивача, які не містять позначки «Таємно», з метою з`ясування всіх дійсних обставин у справі, забезпечення позивачу можливості ознайомитись із наданими відповідачем копіями доказів по справі, станом на 10.10.2019 року у суду виникла необхідність у з`ясуванні питання по наданим відповідачем до суду доказам, оскільки вони стосуються питання розрахунку та виплати пенсії позивачу. Крім того, станом на 10.10.2019 року відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву, а тому існувала необхідність у з`ясуванні позиції відповідача по вказаній справі.

Враховуючи викладене та зважаючи на строки розгляду справи, встановлені ст.258 КАС України, ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року судом:

- вирішено проводити розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження;

- розпочато розгляд справи спочатку - зі стадії відкриття провадження у справі;

- призначено підготовче засідання на 07.11.2019 року о 10:00 год.;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

24 жовтня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

07 листопада 2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді Соколенко О.М. на лікарняному, підготовче засідання було перенесено на 20 листопада 2019 року на 09:40 год., що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання (т.1 а.с. 66).

24 жовтня 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (т.1 а.с.73-76), який у підготовчому засіданні 20 листопада 2019 року судом долучено до матеріалів справи.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.

По-перше, як вказує відповідач, в квітні 2018 року було проведено перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166-VIІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України», яким внесені зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, якою визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

На переконання відповідача, враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 право на перерахунок пенсії позивача у зв`язку зі зміною посадового окладу, виникло 01.01.2018 року, основний розмір грошового забезпечення встановлено 70%, відповідно до вимог діючого на цей час законодавства.

Відповідач вказує, що до проведення відповідного перерахунку позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби, а тому відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії.

Однак, як вказує відповідач, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок станом на 01.01.2018 року.

Відповідач також зазначив, що позивач отримує пенсійні виплати, сума яких не зменшувалась, право на перерахунок пенсії позивача реалізовано. Таким чином, на думку відповідача, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстави для визнання протиправними дій відповідача відсутні.

Зважаючи на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

20 листопада 2019 року до суду засобами електронної пошти від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

В підготовче засідання 20 листопада 2019 року сторони не з`явились. При цьому, у підготовчому засіданні судом встановлено, що для повного і всебічного розгляду справи у межах доводів та вимог позовної заяви, а також для з`ясування певних обставин у справі, є необхідним визнати обов`язковою явку позивача та відповідача в підготовче засідання, про що 20 листопада 2019 року постановлено відповідну ухвалу, якою також відкладено підготовче засідання на 04 грудня 2019 року о 10:40 год.

У підготовчому засіданні 04 грудня 2019 року судом з`ясовано у позивача та представника відповідача щодо достатності доказів, що містяться в матеріалах справи для її подальшого розгляду по суті та питання щодо необхідності витребовувати інші документи, і останні вважали, що документи з пенсійної справи, які наявні у справі, є достатніми для подальшого розгляду справи по суті. Представник відповідача також зазначила, що заява про перерозподіл справи, подана 23 серпня 2019 року, не є актуальною та просила її не розглядати.

Крім того, судом, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, зазначено представнику відповідача про необхідність надання до суду перерахунку пенсії позивача у належній якості.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи строки підготовчого провадження, встановлені ст. 173 КАС України, ухвалою суду від 04 грудня 2019 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/4147/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 08 січня 2020 року о 10 год. 40 хв.

04 грудня 2019 року, після закінчення підготовчого засідання, через канцелярію суду від позивача надійшла заява, відповідно до змісту якої позивач вважає, що необхідність у витребуванні документів із його пенсійної справи із грифом обмеженого доступу відсутня та справу можливо розглянути за наявними в ній матеріалами (т.1 а.с.105).

Крім того, 04 грудня 2019 року після закінчення підготовчого засідання, до суду засобами електронної пошти від представника відповідача надійшов лист, в якому представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи наявні копії матеріалів пенсійної справи в частині, що стосується предмета спору та вважає за можливе проводити подальший розгляд справи суддею Соколенко О.М. за відсутності в судді доступу до державної таємниці (т.1 а.с.106). Також із вказаним листом до суду надано копію перерахунку пенсії позивача від 18.04.2018 року у належній якості (т.1 а.с.107).

У підготовче засідання 08 січня 2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно.

При цьому, 08 січня 2020 року позивачем через канцелярію суду надана заява, в якій позивач просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Також, у заяві зазначено, що позивач не заперечує проти початку розгляду справи по суті одразу після закриття підготовчого провадження у справі. Позивач також просив суд дане підготовче засідання та усі подальші судові засідання проводити за його відсутності, та розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Разом з цим, позивачем зазначено, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі (т.1 а.с.109).

08 січня 2020 року засобами електронної пошти представник відповідача надала до суду клопотання, в якому просила суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті та продовжити подальший розгляд справи за відсутності представника відповідача (т.1 а.с.110).

Оскільки в ході підготовчого провадження судом вирішені питання, передбачені ч.2 ст.180 КАС України, а також враховуючи надану учасниками справи згоду на початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, ухвалою суду від 08 січня 2020 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 січня 2020 року після закриття підготовчого провадження.

У судове засідання 08 січня 2020 року сторони не з`явились, надавши до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, зважаючи на клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи без їх участі, а також, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, та відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, зважаючи на строки розгляду справи, визначені ч.2 ст.193 КАС України, судом вирішено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті розпочато судом 08.01.2020 року.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені приписи КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного для її розгляду ч.2 ст.193 КАС України із прийняттям рішення 06.02.2020 року - 29-й день з дня початку розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву та наданими ним доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів пенсійної справи, а саме з протоколу за пенсійною справою та трудової книжки позивача, вбачається, що 24.05.2013 року ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за ст.26 ч.6 п. «б» (за станом здоров`я) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з посади співробітника адміністрації ДПС України із зазначенням, що вислуга років складає 31 рік (т.1 а.с.39,46).

У червні 2013 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії.

Згідно протоколу призначення пенсії від 25.06.2013 року, позивачу з 25.05.2013 року призначено пенсію за вислугу років - 31 календарний рік, у розмірі 80% грошового забезпечення.

Відповідно до посвідчення, серії НОМЕР_1 , виданого адміністрацією Державної прикордонної служби України 25.05.2013 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби (т.1 а.с.18). Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Пенсійним фондом України 12.07.2013 року (т.1 а.с.19), позивач є пенсіонером та пенсія йому призначена за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, отримує пенсію за вислугу років (яка складає 31 рік), що призначена йому з 25.05.2013 року довічно. При цьому, судом встановлено, що позивачу неодноразово здійснювалися перерахунки пенсії із зазначенням основного розміру пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення за вислугу років - 31 рік, а саме: з 01.12.2013 року, з 01.01.2014 року, з 01.01.2015 року, з 01.08.2015 року (т.1 а.с.40-41).

18 квітня 2018 року відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року та визначено основний розмір пенсії на рівні 70 % грошового забезпечення (за вислугу років - 31 рік) (т.1 а.с.21,42).

Як стверджується позивачем та не заперечується відповідачем у наданих до суду документах, позивач дізнався про проведення перерахунку пенсії та зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення 02 липня 2019 року.

Не погоджуючись із діями відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсію за вислугу років позивачу було призначено з 25.05.2013 згідно з Законом України № 2262-XII та пенсія виплачувалася позивачу у розмірі 80% від суми грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, та вбачається з наданих відповідачем перерахунків пенсії позивача (т.1 а.с.73-74; 40-41).

Згідно з підпунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), яким до частини другої статті 13 Закону №2262-XII внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII в редакції Закону №1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.1 ст.63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

В свою чергу, 13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Стаття 63 Закону України №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону України №2262-ХІІ Законом України №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України №1166-VII не зазнала.

Внесені вищевказаним Законом зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, суд погоджується із твердженнями позивача та вважає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Зазначена позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18 (Пз/9901/58/18) 16.10.2019 року.

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухвалені рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.

У пункті 35 вищевказаного рішення за наслідками розгляду зразкової справи №820/6514/17(Пз/9901/8/18) зазначено, що рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Так, в постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Під час вирішення справи судом встановлено, що 18.04.2018 року відповідачем здійснено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.01.2018 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №11/10762 від 31 березня 2018 року, виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

В результаті здійсненого перерахунку, позивачу зменшено розмір пенсії з 80% до 70% відповідного грошового забезпечення.

Виходячи з викладеного, оскільки у відповідача при перерахунку пенсії позивача були відсутні правові підстави для зміни розміру пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення - підлягає задоволенню шляхом:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання провести з 01.01.2018 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та виплати відповідної заборгованості по день проведення такого перерахунку, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 встановлює, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Згідно з пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові КМУ від 13.02.2008 за № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992 за № 393", а саме пункт 5 викладено в такій редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".

Вказаною Постановою також встановлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Судом зазначалось, що в силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок його пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.

Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року залишено без змін.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, як вже зазначалось судом, 30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 за № 103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 в частині внесення змін до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 та постанова КМУ від 30.08.2017 № 704 є чинними.

З набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

При цьому, скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи вищевикладене, та оскільки вимога позивача про зобов`язання з 01.01.2018 року здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку є похідною вимогою від позовної вимоги про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків на 70 відсотків сум грошового забезпечення, вона також підлягає частковому задоволенню шляхом:

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 відсотків сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.

Задовольняючи дану позовну вимогу у визначений судом спосіб частково, суд виходив з того, що у відповідача ні станом на дату звернення позивача до суду, ні станом на дату прийняття рішення ще не виникла заборгованість перед позивачем по виплаті перерахованої пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_1 , з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 відсотків сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, оскільки лише рішенням у даній справі визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків на 70 відсотків сум грошового забезпечення, і відповідачем, в свою чергу, ще не здійснювався розрахунок суми належної позивачу суми виплати перерахованої пенсії за спірний період.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 768,40 грн. згідно дублікату квитанції №0.0.1418552598.1 від 23.07.2019 року (т.1 а.с.29), як за одну вимогу немайнового характеру, оскільки інша позовна вимога - це похідна вимога зобов`язального характеру.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії за вислугою років та часткове задоволення вимог про зобов`язання вчинити певні дії, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2,72,77, 90,120,139,193,205,241-246, 258, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання неправомірними дій щодо перерахунку пенсії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80 відсотків сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, та здійснити виплату пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.