Ухвала суду № 87413503, 06.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 947/30639/19

УХВАЛА

06 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали адміністративної справи №947/30639/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди та втраченої вигоди, винесення постанови про зняття арешту, виключення з Єдиного реєстру боржників, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 грудня 2019 року, адміністративну справу №947/30639/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про:

визнання протиправною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса, щодо не зняття (не скасування) у період з 26.04.2019 року по 21.11.2019 року арешту, накладеного на транспортний засіб Mersedes-Benz GL 320 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №39244454 та не виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників;

стягнення з Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса 100000,00 гривень на відшкодування завданої бездіяльністю моральної шкоди, а також 72,322 гривень – втраченої вигоди;

винесення постанови про зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна, зокрема, транспортного засобу Mersedes-Benz GL 320 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 статті 4 КАС України, відповідач – суб`єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Херсонським Б.М., зазначено відповідачем по справі – «Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області» (код ЄДРПОУ 41407330) хоча згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 41407330 значиться юридична особа – «ДРУГИЙ КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ОДЕСІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА)».

Враховуючи вищевикладене, позивачу належить визначитися з суб`єктом владних повноважень, до якого звернуто позовні вимоги та вірно зазначити відповідача по справі.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Звернувшись Київського районного суду міста Одеси 16 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , пропустив десятиденний строк для звернення до суду з позовом про оскарження бездіяльності відділу виконавчої служби у рамках виконавчого провадження, яке було закінчено 24.05.2019 року.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

ОСОБА_1 , окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом з позовною заявою подано не було.

Крім того, згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищевказані вимоги виконані не були.

Зокрема, у порушення п.2 ч.5 статті 160 КАС України, ОСОБА_1 , не зазначено поштового індексу позивача.

У порушення п.3 ч.5 статті 160 КАС України, відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується (моральна шкода та втрачена вигода).

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд дійшов висновку, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового чи майнового характеру.

Зокрема, відсутнє обґрунтування заподіяної оскаржуваною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень у розмірі 100000,00 гривень, не викладено обставини, що призвели до моральних страждань позивача та не надано жодного доказу втраченої вигоди (договір купівлі-продажу автомобіля, тощо).

Крім того, позивачем не чітко вказано зміст позовних вимог (п.4 ч.5 ст.160 КАС).

Статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України.

ОСОБА_1 , у прохальній частині не зазначено, зокрема, до кого звернуті позовні вимоги щодо винесення постанови про зняття арешту та виключення позивача з Єдиного реєстру боржників.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Позивачем не було надано достатньо доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, не надано жодного доказу відмови державного виконавця у знятті арешту з транспортного засобу позивача.

Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено місцезнаходження оригіналів доказів доданих до позовної заяви.

У порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач у позовній заяві належним чином не обґрунтував, з посиланнями на норми чинного законодавства, яким чином оскаржувана бездіяльність порушує його права, свободи та інтереси.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі – Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Херсонським ОСОБА_2 у даній позовній заяві заявлено дві вимоги не майнового характеру та одну вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди та втраченої вигоди).

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду по справі №761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року та відповідно Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві належить надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3404,82 гривень, а саме, 1681,60 гривень (840,80*2) за вимоги не майнового характеру + 1723,22 гривень (1% від 172322,00 гривень) за вимоги майнового характеру.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA338999980313181206084015005;Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд.

Крім того, суд не приймає до увагу копію квитанції №ПН1965967 від 12 грудня 2019 року на суму 1723,23 гривень, оскільки, гідно з частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У даному випадку судовий збір не сплачено за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Одеського окружного адміністративного суду.

Крім того, ОСОБА_1 , не позбавлений можливості звернутись до Київського районного суду міста Одеси згідно абз. 1 п. 5 Порядку №787 «Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», відповідно до яких повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду по справі №805/168/18-а від 24.09.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку, доказів сплати судового збору у розмірі 3404,82 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова 1, код ЄДРПОУ 41407330), про визнання протиправною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса, щодо не зняття (не скасування) у період з 26.04.2019 року по 21.11.2019 року арешту, накладеного на транспортний засіб Mersedes-Benz GL 320 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №39244454 та не виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників; стягнення з Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса 100000,00 гривень на відшкодування завданої бездіяльністю моральної шкоди, а також 72,322 гривень – втраченої вигоди; винесення постанови про зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна, зокрема, транспортного засобу Mersedes-Benz GL 320 CDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.