Рішення № 87412706, 06.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року Справа № 160/9985/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивачів про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9985/19 за позовом позивача-1 - ОСОБА_1 , позивача-2 - ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача-1 - ОСОБА_1 та позивача-2 - ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням уточненого позову, поданого 04.11.2019 року, позивачі просили:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсій за віком з 29.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29.08.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсій за віком з 29.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючим пенсіонерам, здійснити осучаснення пенсій відповідно до пенсійної реформи України з проведенням компенсації втрати частини доходів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року позов було задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсій за віком з 29.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та відмову у поновленні виплати пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 29.08.2018 року, викладену у листі Саксаганського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області від 24.04.2019 року №1065/02.23-16 та у листі від 24.04.2019 року №1066/02.23-16.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) поновити виплату пенсій за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) починаючи з 29.08.2018 року в розмірах, відповідно до чинного законодавства України.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь позивача-1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сiмсот шiстдесят вiсiм гривень 40 копiйок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь позивача-2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сiмсот шiстдесят вiсiм гривень 40 копiйок).

27.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивачів надійшла заява, в якій представник просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/9985/19 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести компенсацію втрати частини доходів при поновленні виплати пенсії за віком з 29.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обгрунтування поданої заяви зазначено, що судом не вирішено питання щодо компенсації втрати частини доходів, але дана позовна вимога заявлялась позивачами у позовній заяві і в уточненій позовній заяві. Враховуючи, що щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення, позивачі просять суд ухвалити додаткове судове рішення у справі.

Частиною 3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року заяву представника позивачів про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9985/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Станом на 06.02.2020 року від відповідача жодних процесуальних заяв не надходило.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, розглянувши заяву представника позивачів про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, вказаною нормою права передбачено компенсацію втрати частини пенсії у разі порушення строків її виплати.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Схожі норми містяться і в пп.2,3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.46 Закону № 1058-ІV, ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 (справа №21-518а14), а також Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа №336/4675/17), від 03.05.2018 (справа №703/5652-15а).

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пенсій за віком з 29.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та відмову у поновленні виплати пенсій позивачам з 29.08.2018 року, викладену у листі Саксаганського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області від 24.04.2019 року №1065/02.23-16 та у листі від 24.04.2019 року №1066/02.23-16.

Таким чином, обов`язок поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник з 29.08.2018 року в розмірах, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Суд вважає, що тривале ненарахування та невиплата пенсії за віком позивачам за минулий період, а саме з 29.08.2018 року, сталася з вини відповідача, отже, позивачі мають право на одержання невиплаченої пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на підставі ч.2 ст.46 Закону №1058-ІV та Закону №2050-ІІІ.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у адміністративній справі №160/9985/19 було задоволено повністю, але судом щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести компенсацію втрати частини доходів при поновленні виплати пенсії за віком не було ухвалено рішення, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивачів та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести компенсацію позивачам втрати частини доходів при поновленні виплати пенсії за віком з 29.08.2018 року.

Згідно з ч.5 ст.252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 252, 255, 260-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивачів про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9985/19 за позовом позивача-1 - ОСОБА_1 , позивача-2 - ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) провести компенсацію втрати частини доходів при поновленні виплати пенсії за віком з 29.08.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко