Рішення № 87406301, 27.01.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3163/19

Провадження № 2/444/331/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Надичівської сільської ради Жовківського району, Львівської області, Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання права на середню земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом. Просить визнати за нею право на середню земельну частку (пай) площею 1.92 га., яка знаходиться на території Надичівської сільської ради та зобов`язати Жовківську РДА видати їй сертифікат про право на середню земельну частку (пай), яка знаходиться на території Надичівської сільської ради.

В обгрунтування своїх позовних вимог покликається на наступне. Вона зверталася до Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області про включення її до числа осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської облатсі, як працівник соціальної сфери.

Зазначає, що Надичівською сільською радою Жовківського району Львівської області їй відмовлено у включенні її до списку пайовиків, які мають право на отримання середньої земельної частки (паю) та видано довідку про те, що ОСОБА_1 на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області земельного паю не одержувала.

Вказує, що вона з 20.04.1976 року по 14.10.1997 року працювала продавцем в Куликівському споживчому товаристві в магазині продовольчих товарів в с.Надичі, с. Гребінці на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області. Факт роботи на вказаних вище роботах підтверджено копією трудової книжки. Враховуючи вищенаведене, просить задоволити позов.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала на адресу суду заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просить задоволити.

Представник відповідача Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечив проти задоволення позову.

Представник відповідача Жовківської районної державної адміністрації в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської районної державної адміністрації на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують проти задоволення позову.

А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з`явилися, зважаючи на подані ними заяви.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 81 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області про включення її до числа осіб, які мають право на середню земельну частку (пай) на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області як працівник соціальної сфери, про що свідчить лист виконавчого комітету Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 26.11.2019р. № 02-09/229.

Таким листом виконавчий комітет Надичівської сільської ради відмовив ОСОБА_1 у включенні її до списку пайовиків, які мають право на отримання середньої земельної частки (паю) та рекомендовано звернутися до суду з приводу цього.

Відповідачем Надичівською сільською радою 28.11.2019 року видано довідку № 2085, з якої вбачається, що згідно розпорядження голови Жовківськї РДА № 614 від 27.08.2000 року середня земельна частка (пай) (ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Надичівської сільської ради затверджена в розмірі 1,92 га.

Відповідно до даного листа згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17.11.2009р. № 1559-VI, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Копією трудової книжки в матеріалах справи підтверджується факт, що позивачка з 20.04.1976 р. по 14.10.1997 р. працювала продавцем в Куликівському споживчому товаристві в магазині продовольчих товарів в с.Надичі, с. Гребінці на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишається членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п.п. 3.2 п.3 ухвали ХIV сесії Львівської облради від 08.12.1993 року № 351 «Про затвердження положень і статутів до Програми приватизації майна і землі агропромисловому комплексі Львівської області» списки осіб, які мають право на отримання земельного паю, складає приватизаційна комісія і затверджує сільська рада (селищна, міська) Рада народних депутатів. До цих списків заносяться: особи, зайняті у соціальній сфері на селі (працівники освіти, охорони здоров`я, культури, побутового обслуговування населення зв`язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів), пенсіонери з числа осіб, що проживають у даній місцевості.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. № 7 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі-КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифіката право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720\95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання середньої земельної частки (паю), як працівник соціальної сфери, на території Надичівської сільської ради Жовківського району Львівської області, однак до таких списків не була включена.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Отже, належним способом захисту прав на земельну частку (пай) є звернення з вимогами про визнання права на середню земельну часку (пай) в суд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З врахуванням того, що відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судому порядку і у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право на середню земельну частку (пай) площею 1.92 га., яка знаходиться на території Надичівської сільської ради.

Зобов"язати Жовківську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 сертифікат про право на середню земельну частку (пай), яка знаходиться на території Надичівської сільської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення суду складено 06.02.2020 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.