Ухвала суду № 87406139, 05.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6488/17

У Х В А Л А

05 лютого 2020 року Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Скаба В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом співзасновника і бенефіціара ТОВ СУАП «Піцца-Пронто» ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа – Управління комунальної власності Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

співзасновник і бенефіціар ТОВ СУАП «Піцца-Пронто» ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа – Управління комунальної власності Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

За результатами розгляду справи 28 січня 2020 року рішенням суду у задоволені позову бенефіціара ТОВ СУАП «Піцца-Пронто» ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа – Управління комунальної власності Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення – відмовлено.

3 лютого 2020 року через канцелярію суду від позивачки надійшли письмові зауваження щодо протоколу судового засідання, яке відбулось 28 січня 2020 року.

У своїх зауваженнях позивачка зазначає, що:

1.процесуальна дія «перевірка явки учасників судового процесу» не відповідає дійсним фактам;

2.необґрунтоване виключення-включення звукозапису;

3.в протоколі не повно відображені процесуальні дії.

Перевіривши обґрунтованість зауважень щодо неповноти на неправильності запису протоколу судового засідання від 28 січня 2020 року, суд приходить до висновку про необхідність залишення без задоволення зауважень позивачки, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Розгляд зауважень щодо технічного запису судового засідання та на протокол судового засідання, визначений ст. 231 КАС України, якою передбачено, що учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.

Отже, статтею 231 КАС України врегульовано вирішення зауваження на технічний запис судового засідання та на протокол судового засідання у тих випадках, коли за змістом, але не за назвою, в такій заяві по суті містяться зауваження щодо неповноти або неправильності запису.

Статтею 230 КАС України передбачено, що у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.

У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;

8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.

Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Із заяви позивачки вбачається, що усі її зауваження до протоколу судового засідання полягають, насамперед, у відсутності дослівного фіксування секретарем судового засідання судового процесу, враховуючи усі пояснення, репліки, запитання, відповіді, тощо.

Однак, слід зазначити, що в протоколі судового засідання, відповідно до вимог ст. 230 КАС України, має бути зазначена, зокрема, назва процесуальної дії, а не виклад суті пояснень сторонами по справі, в той час як, пояснення учасників справи мають бути відображені на носії звукозапису (СД-диску).

В даному випадку, прослухавши копію носія технічного запису судового засідання, ОСОБА_2 А ОСОБА_3 не надано зауважень на нього, що свідчить про відсутність зауважень щодо повноти запису судового засідання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів здійснюється секретарем судового засідання відповідно до Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20 вересня 2012 року № 108, з наступними змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2.7. Інструкції, журнал судового засідання (згідно ст. 230 КАС України протокол судового засідання) – документ, що ведеться в суді у порядку здійснення цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, одночасно з технічним фіксуванням судового засідання за допомогою спеціальної програми звукового запису. Зміст протоколу судового засідання визначено у ст. 230 КАС України.

Вимоги щодо протоколу судового засідання встановлені ст. 230 КАС України, у частині другій якої міститься перелік відомостей, які зазначаються у протоколі.

Зі змісту протоколу від 28 січня 2020 року вбачається, що такий відповідає вимогам процесуального закону: у ньому зазначені: рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання; справа, що розглядається, ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Оскільки згідно з Інструкцією протокол судового засідання ведеться одночасно із здійсненням технічного запису, а відповідно до положень ст. 229 КАС України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання, немає необхідності детально відображати в ньому зміст процесуальних дій, що вчиняються судом та учасниками процесу. Про зміст конкретної процесуальної дії особа зможе дізнатися з технічного носія інформації, а у протоколі судового засідання достатньо зазначити тільки її порядковий номер, назву і час її вчинення.

Дослівний запис у протоколі судового засідання всіх пояснень учасників судового процесу, які надані під час судового розгляду, діючими нормами процесуального права не передбачений.

Статтею 235 КАС України передбачено, що сторони та інші учасники справи мають право ознайомлюватися з протоколом окремої процесуальної дії і протягом п`яти днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неточностей або неповноти змісту.

Неповнота запису – це відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засідання, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.

Неправильність запису – це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису, тощо.

Зауваження до протоколу судового засідання обґрунтовано також тим, що при вчинені процесуальних дій під порядковими номерами з 14 по 20 у графі «дія, дійова особа» зазначено лише три запитання та три відповіді, проте у судовому засіданні було поставлено десятки питань та надано десятки відповідей; не відображено зміст поставлених питань та наданих відповідей учасників процесу.

Суд не бере до уваги зазначене зауваження з огляду на те, що «запитання та відповіді» є загальною процесуальною дією, яка зазначається в проколі судового засідання, як така, що мала місце.

Окрім того, ОСОБА_1 у своїх зауваженнях зазначає про необґрунтоване вимкнення та вмикання звукозапису в тривалості судового процесу про що свідчать наступні номери вчинення процесуальних дій: №23 15:46:45 кінець звукозапису, №24 15:46:45 початок звукозапису.

Фіксування судового засідання 28 січня 2020 року у даній справі здійснювалось за допомогою технічного засобу фіксування судового процесу «АКОРД», що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судового засідання.

Згідно налаштувань вищевказаної програми, автоматичне збереження протоколу судового засідання відбувається кожні 60 хвилин. Вказані налаштування розроблено з метою запобігання незбереження звукозапису судового засідання у разі аварійного відключення напруги в мережі живлення.

Судове засідання почалось о 14:46:44, як зазначено в графі №1, в графі №23 о 15:46:45 переривається звукозапис, зазначено - «кінець звукозапису» та в графі №24 о 15:46:45 в ту ж саму секунду почався звукозапис, зазначено - «початок звукозапису», так як система автоматично зберігає звукозапис рівно через годину після його початку. Дія, вказана в графі №22, продовжувалася після автоматичного збереження звукозапису до дії під №25 і додаткового зазначення не потребувала.

Відтак, покликання про вчинення секретарем судового засідання ОСОБА_4 В ОСОБА_5 фальсифікації протоколу судового засідання, якими обґрунтовує позивачка заявлені зауваження, є надуманими та не відповідають дійсності.

У протоколі судового засідання від 28 січня 2020 року правильно відображені усі записи, тому доводи заявника про неповноту протоколу судового засідання безпідставні, у зв`язку з чим зауваження Микитин А.І ОСОБА_6 на протокол судового засідання підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 230, 231, 248 КАС України, суд, –

у х в а л и в :

відхилити зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання від 28 січня 2020 року у справі № 461/6488/17 за адміністративним позовом співзасновника і бенефіціара ТОВ ОСОБА_7 «Піцца-Пронто» ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа – Управління комунальної власності Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 5 лютого 2020 року.

Суддя Волоско І.Р.