Рішення № 87400717, 30.01.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5379/19

Провадження № 2/344/684/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі риватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” до ОСОБА_1 про стягнення 25 361,01 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1 921,00 грн. витрат по оплаті судового збору, –

В С Т А Н О В И В:

Представник Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” Самойленко П.М. звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 25 361,01 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1 921,00 грн. витрат по оплаті судового збору, мотивуючи тим, що 29.07.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5239128. У відповідності до умов вказаного Полісу страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «ВАЗ 210990», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам. 01.10.2015 року приблизно о 12 год. 00 хв. в м. Івано-Франківськ на вул. Довженка мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 210990», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault Master» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Renault Master» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень, власнику вказаного транспортного засобу - матеріального збитку. Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.06.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Власник пошкодженого транспортного засобу «Renault Master» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » ОСОБА_3 звернувся із заявою до позивача про виплату страхового відшкодування за полісом № АІ/5239128. На підставі страхового акту від 25.07.2016 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 25 361,01 грн. Вважає, що у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку регресу в розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування за полісом № АІ/5239128. Просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 25 361,01 грн.

В судові засідання представник позивача не з`являвся, подав клопотання в якому просив розглядати справу без участі представника. Позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечив (49).

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись за закінченням терміну зберігання. Про причину неявки суд не повідомив (а.с.46-48).

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою..

Як вбачається з постанови Івано-Франківського міського суду від 14.06.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн.(а.с.13).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника наземного транспортного засобу «ВАЗ 210990», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі полісу обов`язкового страхування №АІ/5239128 від 29.07.2015 року, за яким позивач застрахував майнові інтереси відповідача, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземного транспортного засобу – легкового автомобіля марки «ВАЗ 210990» д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

01.10.2015 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про страхове відшкодування (а.с.14).

24.12.2015 року складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (а.с.16).

Згідно ремонтної калькуляції № 123 від 03.02.2016 року, вартість ремонтних робіт автомобіля марки «Renault Master» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » становить 77 460,67 грн. (а.с.17-18).

За змістом ч. 3 п. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно страхового акту № ОЦ/017/000/16/0183 пошкодження транспортного засобу «Renault Master» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » визнано страховим випадком та призначено до виплати у якості страхового відшкодування 25 361,01 грн. (а.с.21).

Позивач у справі здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 25 361,01 грн. власнику транспортного засобу «Renault Master» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного доручення № 453 від 26.07.2016 року (а.с.21 зв.).

Позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування збитків в порядку регресу, яка залишилася без відповіді (а.с.22).

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом підпункту «в» пункту 38.1.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Отже, за аналізом наведених правових норм, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, оскільки останній самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на те, що вина відповідача за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена постановою суду від 14 червня 2016 року, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 25 361,01.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не надано відзиву на позов.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 15, 979, 988, 993, 1191, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” до ОСОБА_1 про стягнення 25 361,01 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1 921,00 грн. витрат по оплаті судового збору - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», місцезнаходження якого: м.Київ, вул.Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681, р/р: НОМЕР_4 в АТ “Ощадбанк”, МФО: 322669 виплачене страхове відшкодування за завдану матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 25 361 (двадцять п`ять тисяч триста шістдесять одну) гривню 01 коп., та 1921,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 06.02.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.