Ухвала суду № 87397226, 06.02.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1кп-932-856-19

Справа № 932/18323/19

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі : Бондаренко С.В.

за участю: прокурора Талдикіна О.О.

захисника Хоміча Р.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, який мешкає у АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України.

Прокурор вважав доцільним продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його виним, свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може переховуватися від суду. Оскільки на даний час не допитані потерпіла та свідки по справі, то відповідно існує ризик вчинення впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб. Враховуючи репутацію обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення тяжких злочинів і вчинив кримінальне правопорушення у період звільнення від відбування покарання, вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник Хоміч Р.Г. заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як підозра щодо ОСОБА_1 не обгрунтована, оскільки потерпіла змінила свої покази, обвинувачений має сім`ю та постійне місце мешкання, він перебуває на посаді президента Благодійного фонду «Зірка Давида», де позитивно характеризується, має захворювання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним продовжити дію щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали та продовжують існувати з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, і тому суворість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 у випадку доведеності його вини, дає суду обгрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також обвинувачений ОСОБА_1 оголошувався під час досудового розслідування у розшук, що також свідчить про наявність ризику, що він може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. За вказаним кримінальним провадженням на цей час потерпіла та свідки судом не допитані і відповідно існує ризик, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків. ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину та корисливого тяжкого злочину і звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково обвинувачується у повторному вчинені тяжкого корисливого злочину. З урахуванням викладеного існує висока вірогідність, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується,що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується, має постійне місце мешкання та сім`ю, суд не може вважати підставою для відмови у продовженні запобіжного заходу, так як з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, його суспільної небезпеки, репутації обвинуваченого, вищезазначені доводи не свідчать про наявність у ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду і вказані обставини враховуються судом в сукупності з іншими обставинами при розгляді кримінального провадження.

Також, суд не може вважати підставою для відмови у продовженні запобіжного заходу, посилання захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_1 має захворювання, оскільки надана суду ксерокопія із медичної картки вказує на лікування і перебування останнього у стаціонарі з 11.10.2017 по 17.10.2017, тобто три роки тому.

Матеріали провадження не містять, а стороною захисту не надано, інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Посилання захисту, що підозра щодо ОСОБА_1 не обгрунтована, оскільки потерпіла змінила свої покази, суд не може вважати підставою для відмови у продовженні запобіжного заходу, так як оцінку доказам суд надає підчас розгляду кримінального провадження, в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Також, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для визначення застави.

На підставі викладеного суд вважає необхідним продовжити застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень по справі.

Керуючись ст.ст.177,178, 183, 314-316 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити застосування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 квітня 2020 року, включно.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська