Ухвала суду № 87395591, 30.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.01.2020Справа № 910/17629/19Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д.., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС»

до 1. Акціонерного товариства "Укрсиббанк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія."

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХОЛДІНГ"

про визнання прав такими, що припинилися

Представники учасників процесу:

від ТОВ "ФАВ-Україна": Марків В.М.

від відповідача 1: Карпів О.Я.

від відповідача 2: Богданова А.А.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС» з позовом до Акціонерного товариства "Укрсиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." про визнання прав такими, що припинилися.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 набув право вимоги за кредитним договором №11150611000 від 03.05.2007 року, виконання якого забезпечене іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД", проте задоволення відповідачем-2 своїх грошових вимог за кредитним договором №11150611000 від 03.05.2007 року за рахунок нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ "Легалплейс", порушить майнові права, корпоративні права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17629/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 14.01.2020, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХОЛДІНГ".

26.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати. Крім того, відповідач-2 зазначає, що є достатні підстави стверджувати, що в даній справі заявлено завідомо безпідставний позов, що має очевидно штучний характер та має бути визнаний судом зловживанням процесуальними правами.

26.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог та просить у позові відмовити.

26.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

08.01.2020 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

08.01.2020 від Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХОЛДІНГ" надійшли письмові пояснення по справі, у яких третя особа-2 проти задоволення позову заперечує.

14.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 14.01.2020 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.01.2020.

28.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, у яких ТОВ "ФАВ-Україна" зазначає, що позовна заява у даній справі подана від власного імені, у власних інтересах, а також у інтересах ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС». Відповідач-2 не надав доказів, які б свідчили про те, що позов ТОВ "ФАВ-Україна" є завідомо безпідставним та/або має очевидний штучний характер.

29.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" надійшли доповнення до заперечень на клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 30.01.2020, суд, керуючись приписами ст. 45 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про визначення позивачем у справі 910/17629/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", оскільки позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Тобто, відповідно до норм чинного Господарського процесуального кодексу України, позивачем є або особа, яка подала позов, або особа, в інтересах якої подано позовом, а не одночасно і особа, яка подала позов, і особа, в інтересах якої подано позов.

У підготовчому засіданні 30.01.2020 відповідач-2 підтримав власне клопотання про залишення позову без розгляду, представник ТОВ "ФАВ-Україна" проти задоволення клопотання заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Так, вказане клопотання обґрунтоване тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати. Крім того, відповідач-2 зазначає, що є достатні підстави стверджувати, що в даній справі заявлено завідомо безпідставний позов, що має очевидно штучний характер та має бути визнаний судом зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд зазначає, що вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України визначено правові наслідки подання позову особою та, відповідно, наявності у особи, яка підписала позовну заяву, повноважень на підписання, а не те, чи мала право особа подавати позов взагалі.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовна заява від імені ТОВ "ФАВ-Україна" підписана директором Цівун А.О., тобто уповноваженою особою, а отже, підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення його без розгляду відсутні.

Щодо посилання відповідача-2 на те, що є достатні підстави стверджувати, що в даній справі заявлено завідомо безпідставний позов, що має очевидно штучний характер та має бути визнаний судом зловживанням процесуальними правами, то суд зазначає наступне.

Однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

За приписами частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. До таких дій, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Критеріями завідомо безпідставного позову є його очевидна неправомірність, про що може свідчити подання позову всупереч наявних правових висновків у спірних правовідносинах, установлених суспільних і судових поглядах на них, тощо.

Для застосування п. 3. ч. 2 ст. 43 ГПК України важливе практичне значення також має вказівка положень закону на "завідомість" подання безпідставного позову, яка свідчить про умисний (цілеспрямований) характер дій позивача та дає змогу відрізнити зловживання процесуальними правами від реалізації права особи на звернення до суду за судовим захистом.

Суд зазначає, що матеріали справи не місять, а відповідачем-2 суду не надано доказів, які б однозначно свідчили про подання ТОВ "ФАВ-Україна" безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Таким чином, у суду відсутні процесуальні підстави для визнання в діях позивача зловживання процесуальними правами.

З урахуванням викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." про залишення позову без розгляду.

В той же час, дослідивши матеріали справи № 910/17629/19, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" є власником частки у статутному капіталі ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС». Відповідач-2 набув право вимоги за кредитним договором №11150611000 від 03.05.2007 року, виконання якого забезпечене іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД", проте задоволення відповідачем-2 своїх грошових вимог за кредитним договором №11150611000 від 03.05.2007 року за рахунок нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ "Легалплейс", порушить майнові права, корпоративні права та законні інтереси позивача та ТОВ "Легалплейс". При цьому, позивач вказує, що у разі задоволення грошових вимог відповідача-2 за рахунок нерухомого майна, належного ТОВ "Легалплейс", протиправно зменшиться обсяг і вартість майна ТОВ "Легалплейс", що в свою чергу призведе до зменшення вартості частки "ФАВ-Україна" у статутному капіталі ТОВ "Легалплейс"

В обґрунтування звернення до суду в інтересах ТОВ "Легалплейс" заявник посилається на те, що ТОВ "Легалплейс" позбавлене можливості самостійно звернутись до суду з відповідним позовом через призначеного засновниками (учасниками) керівника, а тому, ТОВ "Фав-Україна", як учасник ТОВ "Легалплейс", подає позовну заяву в інтересах останнього.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Водночас, за змістом ч.ч. 5, 6 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов`язки через своїх учасників.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. (ч.1, 2 ст.45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Частиною 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Так, звертаючись до суду із вказаним позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС», ТОВ "ФАВ-Україна" посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман і Банк "Слов`янський" проти України".

Однак, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної заяви. У даній справі відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення ТОВ "ФАВ-Україна" як акціонера ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС» до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС» можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України гарантується право на звернення до господарського суду саме в установленому цим Кодексом порядку.

Згідно з положеннями статей 2, 4 ГПК України вирішення судом відповідних спорів, віднесених до юрисдикції господарського суду, здійснюється з метою ефективного захисту порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів) фізичних та юридичних осіб, держави. У зв`язку з цим відповідні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів).

Водночас з аналізу наведених правових норм та положень статей 41, 45, 53 ГПК України суд вбачає, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18.

Зокрема, таке право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи надано статтею 54 ГПК України власнику (учаснику, акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, в разі подання ним позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Поданий до суду позов не відноситься до категорії спорів щодо відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, суд дійшов висновку, що у даному випадку позов заявлено особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 26.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом вище, позивачем у справі є саме ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС» в інтересах якого подано позов.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається із даної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.

Частиною 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідна заява була подана позивачем до початку розгляду справи по суті, тобто з дотриманням строків, встановлених чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Судом встановлено, що заява про залишення позову без розгляду підписана в.о. керівника - Новаченком А.В., який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має відповідні повноваження на підписання документів від ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ТОВ «ЛЕГАЛПЛЕЙС» про залишення позову без розгляду.

Керуючись п. 1, 5 ч. 1 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." про залишення позову без розгляду.

2. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС» про залишення позову без розгляду.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛПЛЕЙС» до Акціонерного товариства "Укрсиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХОЛДІНГ" про визнання прав такими, що припинилися залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 30.01.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.02.2020.

Суддя С.О. Турчин