Ухвала суду № 8739093, 19.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 р.Справа № АС10/48-09/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу "Зоря" на постанову Господарського суду Сумської областi від 21.04.2009р. по справі№АС10/48-09/5021

за позовом Сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу "Зоря" <Список ><Текст >

до Охтирська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування першої та другої податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу "Зоря", звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати першу податкову вимогу № 1/122 від 11.11.2008р., а також другу податкову вимогу № 2/136 від 17.12.2008р. про стягнення податкового боргу в сумі 58196 грн.

Постановою Господарського суду Сумської областi від 21 квітня 2009 року в задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського акціонерного товариства закритого типу "Зоря" відмовлено.

Позивач, Сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу "Зоря", не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова прийнята з порушенням і неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Господарського суду Сумської областi від 21 квітня 2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції приймаючи рішення виходив з того, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані податкові вимоги пред'явлені позивачу з тих підстав, що в ході виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2008 р., яка проводилась податковим органом, було встановлено порушення п.п. 8.1, 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІУ, про що й було зазначено в Акті планової перевірки від 24.10.2008 р. № 281/2332/02137312. В результаті проведеної перевірки позивачу було визначено суму податкового боргу - нарахована пеня за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 58 196, 56 грн. та винесено Охтирською МДПІ першу податкову вимогу від 11 листопада 2008 року № 1/122.

Позивач вважає, що за несвоєчасне внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб передбачено лише адміністративну відповідальність по ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а нарахування пені за несвоєчасну сплату даного податку до бюджету законодавством України не передбачено.

Однак з цією позицією не можна погодитись, виходячи із наступного.

Статтею 1 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки й збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції, як передбачено п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Порядок та терміни сплати податку з доходів фізичних осіб встановлені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Порядок визначення та справляння цього податку має свої особливості, що не звільняє особу відповідальну за перерахування податку від відповідальності за неперерахування та несвоєчасне перерахування податку до бюджету.

Актом перевірки №281/2332/02137312 від 24.10.2008року встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 31.01.2006року по 30.11.2007 року. У відповідності до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.2003року №889-УІ „Про податок з доходів фізичних осіб" - податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахуванню) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, ш;о його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Тобто, обов'язок сплатити нараховану суму податку покладається на особу відповідальну за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, незалежно від того, чи виплачувалась заробітна плата, чи ні.

В разі не перерахунку сум в визначені законом терміни ці суми є боргом по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з підпунктом 20.1 статті 20 Закону України від 22.05.2003року №889-УІ «Про податок з доходів фізичних осіб» розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону. Оскільки нормами цього Закону не визначено окремого порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону, їх застосування провадиться у порядку, встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (пп. 16.4.1 п. 16.4 ст.16 та ст.17 вищевказаного Закону).

Підпунктом 3.11 пункту 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за N 522/7843, визначено, що документи, які є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків є, зокрема, акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян.

Відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачуй узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (абз. а) підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вищевказаного Закону.

Податковий борг (недоїмка), згідно підпункту 2.3 пункту 2 „Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", затвердженим наказом ДПА України від 3 липня 2001 року № 266 та Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за № 595/5786, це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене і адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами податкових зобов'язань, узгоджених податковим органом чи іншими контролюючими органами (п.п.3.2 п.3 вищевказаного Порядку).

Перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкового боргу податкового органу не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (отримання відповідного подання від іншого контролюючого органу) за встановленими формами (п.п.4.3 п.4 вищевказаного Порядку).

У разі коли сума податкового боргу визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не направляється (п.п. 4.5 п.4 вищевказаного порядку та п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Єдиною умовою, за наявності якої друга податкова вимога не направляється, є відсутність суми податкового боргу на момент направлення такої другої податкової вимоги. У разі, якщо платником податків протягом тридцяти календарних днів після отримання першої податкової вимоги не погашено суму податкового боргу в повному обсязі, податкові органи мають право направляти такому платнику другу податкову вимогу незалежно від того, що триває процедура оскарження першої податкової вимоги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу "Зоря" залишити без задоволення.

постанову Господарського суду Сумської областi від 21.04.2009р. по справі№АС10/48-09/5021 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Мельнікова Л.В.

Судді< підпис >

< підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. < Список >< Текст > Повний текст ухвали виготовлений 26.10.2009 р.