Ухвала суду № 87383308, 05.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

05 лютого 2020 року Справа № 160/1254/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та просить:

- визнати дії та бездіяльність відповідача протиправними;

- зобов`язати відповідача визнати недійсним з моменту оголошення догани за порушення порядку звернення здійснене позивачем 04.09.2019р. та скасувати догану відповідачеві від 05.09.2019р., яка записана в службовій картці позивача;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачеві судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 60 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача в частині того, що позивачеві чинилися перепони на подання рапортів (заяв) відповідачеві за період з 05.09.2019р. по дату звільнення 10.12.2020р.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, проаналізувавши зміст позовних вимог, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що зазначена вище позовна заява не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, виходячи з наступного.

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, перевіряючи дотримання позивачем правил підсудності під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою за фактичним місцем проживання / перебування: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями паспорта позивача та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №934-32074 від 19.07.2017р.

Також і згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача у цій справі - Міністерства оборони України, до якого звернуто позовні вимоги позивача, є: 03168, м. Києв, пр-т Повітрофлотський, буд.6.

За викладеного, суд приходить до висновку, що зазначений спір віднесено до територіальної підсудності адміністративного суду за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача за нормами ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При цьому, слід зазначити, що судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі – Суд) від 20.07.2016р. у справі “Сокуренко і Стригун проти України” (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін “встановленим законом” у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, “що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі “Занд проти Австрії” (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом “встановленим законом”, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття “суду, встановленого законом” зводиться не лише до правової основи самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Враховуючи все вищенаведене та те, що позовну заяву подано без додержання правил підсудності, встановлених ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність передачі даної адміністративної справи на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду (93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18).

Керуючись п.2 ч.1 ст.29, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду (93411, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18).

Дана адміністративна справа підлягає передачі до Луганського окружного адміністративного суду не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва