Ухвала суду № 87383263, 04.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

м. Вінниця

04 лютого 2020 р. Справа № 120/363/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд та постанови,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 036108 від 09.11.2019 року на суму 1175,32 євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 151561 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд за № 036108 від 09.11.2019 року, позивач зазначив, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля "DAF", моделі "FT XF 95.430", реєстраційний номер: НОМЕР_1 та причепу марки "VAN HOOL, моделі "3B0057", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , які належать фізичній особі-підприємцю – ОСОБА_1 . Після проведеного габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 036108 від 09.11.2019 року. Разом із тим, 09.11.2019 року посадовими особами органу Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 036108 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нараховано до сплати 1175,32 євро.

На переконання позивача, розрахунок плати за проїзд до акту № 036108 від 09.11.2019 року є незаконним, протиправними та такими, що прийнятий з порушенням процедури проведення габаритно-вагового контролю, у зв`язку з чим має бути скасований судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №036108 від 09.11.2019 року, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України, згідно якої суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року по справі № 350/67/15-ц, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дія чи бездіяльність.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є, зокрема, складений управлінням Укртрансбезпеки розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 036108 від 09.11.2019 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким позивачу нараховано плату за проїзд в сумі 1175,32 євро.

При цьому, суд зауважує, що за своє правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відтак, оскаржуваний розрахунок до акту № 036108 від 09.11.2019 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом судового спору. За своєю правовою природою такий розрахунок є лише письмовим документом (засобом доказування), на підставі якого може мати місце стягнення у судовому порядку задокументованих у ньому сум збитків.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Аналогічна правова позиція щодо застосування відповідних норм права знаходить своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 803/3/18, а також постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року у справі №0940/1179/18, висновки яких повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене у відкритті провадження у даній частині позовних вимог щодо скасування розрахунку плати за проїзд необхідно відмовити.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Однак, в даному випадку поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Наведене узгоджується із правовим висновком, який міститься у п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 803/3/18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд до акту № 036108 від 09.11.2019 року.

Керуючись ст. 2, 19, 170, 243, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 036108 від 09.11.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович