Рішення № 87383183, 04.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2020 р. Справа № 802/1337/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

суддів: Дончика Віталія Володимировича,

Бошкової Юлії Миколаївни,

розглянувши у письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про перегляд за виключними обставинами судового рішення в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (код ЄДРПОУ: 37979905, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21000)

про: зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (код ЄДРПОУ: 37979905, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21000) про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем зазначено, що Управлінням Пенсійного фонду України у місті Вінниці в порушення положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (у редакції, яка діяла на момент призначення йому пенсії) відмовлено йому у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 12.12.2017 року № 18/298, виданої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Позивач вважаючи, що така відмова порушує його законі права та інтереси звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

01.11.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами. В обґрунтування поданої заяви вказано, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, установлено такий порядок виконання цього рішення: частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

З огляду на зазначене рішення Конституційного Суду України заявник вважає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року у справі № 802/1337/18-а має бути переглянуте за виключними обставинами.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року відкрито провадження за вказаною заявою та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи колегією у складі трьох суддів. Даною ухвалою допущено заміну первинного відповідача його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області

21.01.2020 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII були чинними, а тому прийняття рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 на спірні правовідносини не впливає, оскільки останні виникли до прийняття зазначеного рішення.

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Інших заяв та клопотань щодо розгляду заяви від сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини першої, другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про перегляд судових рішень за виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про перегляд за виключними обставинами судового рішення за відсутності учасників справи в письмовому провадженні. При цьому, згідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з лютого 2002 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 90 % середньомісячного заробітку на час виходу на пенсію.

14.12.2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та надав довідку прокуратури Вінницької області № 18/298 від 12.12.2017 року.

Рішенням № 16867 від 22.12.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки на даний час немає жодної чинної постанови Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що на час звернення позивача до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність, а відповідних умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було - а тому, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. При цьому, суд послався на приписи частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту шостого частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею першою Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.

Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату призначення пенсії позивачу, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ передбачали її виплату у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Разом із тим, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

01.04.2015 року набрав чинності Закон № 213-VIII (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону, що стосуються внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, які набрали чинності з 25.04.2015 року) частину п`ятнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами у новій редакції (п`ятнадцятою-вісімнадцятою).

Зокрема, частина п`ятнадцята (у новій редакції цієї статті) серед іншого передбачає, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 року частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ викладено у новій редакції (у відповідності до Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поряд із цим, з 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (за винятком окремих його положень), який також містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.

Стосовно правового регулювання перерахунку пенсії за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, слід зазначити, що згідно з частиною 13 статті 86 цього Закону пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII (у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, а потім - частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року по справі № 754/15912/16-а тощо.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Згідно з пунктом першим частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною четвертою статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Водночас, норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019 року.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Окрім того, колегія суддів враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Колегія суддів враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Водночас, оскільки положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII у первинній редакції, якими передбачено у якості підстави для проведення перерахунку пенсії підвищення заробітної плати працівників прокуратури, до спірних відносин мають застосовуватись з 13.12.2019 року (з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення), підстави для проведення перерахунку пенсій позивача з 01.10.2017 року відсутні. Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України.

Таким чином, оскільки станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, колегія суддів, виходячи із завдань адміністративного судочинства та принципу верховенства права, враховуючи наявність підстав для перегляду рішення суду у цій справі за виключними обставинами, вважає за необхідне скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, та з метою ефективного захисту прав позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії по інвалідності у розмірі 90 % середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області № 18/298 від 12.12.2017 року, без обмеження граничного розміру пенсії, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

При цьому, оскільки станом на день звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно, колегія суддів не вбачає у його діях протиправності.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295, 361, 368 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про перегляд за виключними обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року в адміністративній справі № 802/1337/18-а.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 90 % середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області № 18/298 від 12.12.2017 року, без обмеження граничного розміру пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).

Повний текст рішення виготовлено: 04.02.2020

Головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна

Судді Дончик Віталій Володимирович

Бошкова Юлія Миколаївна