Постанова № 8737841, 19.11.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3283/09/0670

категорія 6.6.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхов С.В.,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою,-

встановив:

Коростенська ОДПІ звернулася з позовом до суду та просить стягнути звідповідача МПП "Шляхмаш-2" кошти, отримані за нікчемною угодою з ТОВ "ГРВ-Синтез" у розмірі 140280,83 грн. Вимоги мотивує тим, що плановою документальною перевіркою, проведеною позивачем було встановлено взаємовідносини МПП "Шляхмаш-2" з ТОВ "ГРВ-Синтез", а саме, укладення договору купівлі-продажу металопрокату. Вважає дану угоду нікчемною, оскільки МПП "Шляхмаш-2" не підтверджена фактична поставка (транспортування) товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з тих підстав, що з придбаного у ТОВ "ГРВ-Синтез" металопрокату позивачем була виготовлена та експортована продукція. Товарно - транспортні накладні на підприємстві відсутні у зв'язку з тим, що МПП "Шляхмаш-2" не було учасником транспортування товару, і згідно умов договору купівлі-продажу доставка товару включена була в ціну товару. Крім того, позивачем не надано доказів того, що посадові особи МПП "Шляхмаш-2" та ТОВ "ГРВ-Синтез" при підписанні договору мали умисел та мету здійснити незаконну фінансово-господарську діяльність. Вважають вимоги позивача неправомірними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: 05.03.2009 року Коростенською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка Малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складено акт №87/23-01/32173380.

Проведеною перевіркою контролюючим органом встановлено ведення податкового обліку МПП "Шляхмаш-2" з порушенням Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".

Зокрема, перевіркою було встановлено взаємовідносини МПП "Шляхмаш-2" з ТОВ "ГРВ-Синтез", а саме: укладення 01.10.2007 року договору купівлі-продажу металопрокату в асортименті без документального підтвердження доставки товару. Вважає, що договір купівлі-продажу металопрокату вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства, а відповідно угода є нікчемною. З зазначених підстав просить стягнути з відповідача вартість товаро-матеріальних цінностей за такою угодою в розмірі 140280,83 грн.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що:

виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків;

допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов;

вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ст. ч.1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Судом встановлено, що 01.10.2007 року МПП "Шляхмаш-2" з ТОВ "ГРВ-Синтез" укладено договір купівлі-продажу металопрокату (чугун, листи, круги, труби). На виконання умов даного договору продавець зобов"язаний передати у власність покупцю металопрокат в асортименті та кількості погодженій сторонами, а покупець в свою чергу зобов"язаний прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти в сумі 750 000 грн., в тому числі ПДВ - 125000 грн.

Зокрема, МПП "Шляхмаш-2" було отримано від ТОВ "ГРВ-Синтез" податкову накладну №810.4 від 08.10.2007 року та видаткову накладну № 810.4 від 08.102007 року на придбання листів, кругів та труб загальною вартістю 68280,83 грн., в т.ч. ПДВ - 11380,14 грн., також податкову накладну №511.1 від 05.11.2007 року та видаткову накладну № 511.1 від 09.01.2008 року на придбання чугуну загальною вартістю 72000 грн., в т.ч. ПДВ - 12000 грн..

МПП "Шляхмаш-2" вказане надходження товару було повністю відображено по бухгалтерському обліку підприємства, що не заперечується представником позивача.

Крім того, відповідачем надано калькуляції, звіти про випуск продукції за жовтень 2007 року та січень 2008 року, вантажно-митні декларації, що також підтверджують факт отримання металопрокату та використання його при виготовленні готової продукції, яка в подальшому була експортована за межі митної території України.

Позивачем не доведений факт безтоварності операції (відсутність придбання товару).

Відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про умисел МПП "Шляхмаш-2" на порушення інтересів держави і суспільства, оскільки умовами договору передбачено доставку товару покупцю продавцем, вартість якої включено в ціну товару.

Позивачем, як суб"єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди саме між МПП "Шляхмаш-2" та ТОВ "ГРВ-Синтез" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За таких обставин до відповідача не можуть бути застосовані наслідки визнання господарського зобов"язання недійсним передбачені ч.1 ст.208 ГК України.

З урахуванням викладено, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з МПП "Шляхмаш-2" коштів, отриманих за нікчемною угодою з ТОВ "ГРВ-Синтез", в розмірі 140280,83 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207, 208 ГК України, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні позовних вимог Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства "Шляхмаш-2" про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою з ТОВ "ГРВ-Синтез" в розмірі 140280,83 грн. відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                            С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 24 листопада 2009 р.

присуджено до стягення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.