
Справа № 428/11579/19
Провадження № 2/428/2600/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на реконструйований стоматологічний кабінет,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Жердєв Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на реконструйований стоматологічний кабінет. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача адвокат Жердєв С.М. зазначив, що позивач ОСОБА_3 є власником стоматологічного кабінету (нежитлового приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 . Також вона є власником житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 .
В 2014 році позивач зверталася до Сєвєродонецької міської ради щодо відведення земельної ділянки на прибудинковій території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідач Сєвєродонецька міська рада надала відповідь – «відведення земельної ділянки неможливо за браком коштів у відповідача».
У 2018 році ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача розробив містобудівний розрахунок № 18-ЗEC-AP «Реконструкція стоматологічного кабінету шляхом приєднання квартири АДРЕСА_2 .
16.11.2018 виконкомом Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення № 884 «Про дозвіл ОСОБА_3 на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_4 в АДРЕСА_5 та реконструкцію з метою розширення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_6 )».
Оскільки відповідно до розробленого містобудівного розрахунку «Реконструкція стоматологічного кабінету шляхом приєднання квартири АДРЕСА_2 » реконструйоване нежитлове приміщення із функціональним призначенням «Стоматологічний кабінет» не буде виходити за межі існуючої будівлі. Окремий вхід, що може бути розміщений на прибудинковій території, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в плані реконструкції не запланований.
Відповідно до розробленого містобудівного розрахунку «Реконструкція стоматологічного кабінету шляхом приєднання квартири АДРЕСА_2 » реконструйоване нежитлове приміщення із функціональним призначенням «Стоматологічний кабінет» не буде змінювати його зовнішньої конфігурації та функціонального призначення (залишиться без змін).
До реконструкції нежитлове приміщення стоматологічного кабінету по АДРЕСА_3 мало статус нежитлового приміщення з функціональним призначенням «Стоматологічний кабінет».
Після реконструкції нежитлове приміщення стоматологічного кабінету по АДРЕСА_3 також буде мати статус нежитлового приміщення з функціональним призначенням «Стоматологічний кабінет», при цьому зовнішня конфігурація, розміщення в існуючому житловому будинку залишиться без змін.
При цьому, реконструкція нежитлового приміщення стоматологічного кабінету по АДРЕСА_3 , не пов`язана з використанням земельної ділянки.
Відповідно до відповідей Відповідача отримання Позивачем містобудівних умов та обмежень, а також отримання в користування земельної ділянки на прибудинковій території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , неможливе. Позивач та його представник тричі зверталися до Сєвєродонецької міської ради, як регулятора, однак отримували відмову через відсутність у Відповідача правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_3 , та рекомендовано звернутись з цим питанням до суду в порядку позовного провадження.
Таким чином, як вважає представник позивача, відсутність рішення Відповідача є порушенням права Позивача, оскільки остання обмежена в своїх правах, а також позбавлена права переоформлення правовстановлюючих документів належних їй переобладнаних квартири та нежитлового приміщення відповідно до вимог закону, при наявності колізій закону, маючи щодо себе документи і зобов`язального характеру припис, який не може бути виконаним через відсутність рішення Відповідача.
Враховуючи викладене Позивач вважає, що у даному випадку права Позивача мають бути захищені, оскільки в іншому випадку відбудеться невиправдане втручання в право мирного володіння Позивачем своїм майном.
07.08.2019 на замовлення Позивача КП «Сєвєродонецьке БТІ» виготовлено технічний паспорт групи нежитлових приміщень № АДРЕСА_7 АДРЕСА_3 , що є по суті технічним паспортом реконструйованим стоматологічним кабінетом за адресою: АДРЕСА_1 , із приєднанням приміщення квартири АДРЕСА_4 .
Згідно з проведеним обстеженням техніко-економічні показники квартири після реконструкції складають: - основна площа 83,3 кв.м.; - загальна площа 128,9 кв.м.
02.09.2019 на замовлення Позивача СПД ОСОБА_5 надано цінову довідку по визначенню дійсної вартості нежитлових приміщень групи нежитлових приміщень АДРЕСА_7 АДРЕСА_3 , дійсна вартість складає 458311,00 грн.
Таким чином, позивач вважає, що є усі підстави для визнання за нею права власності на реконструйований стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1 , основна площа 83,3 кв.м.; загальна площа 128,9 кв.м.
На виконання ухвали суду від 15.10.2019 представником відповідача ОСОБА_2 до суду подано відзив на позов, згідно з яким відповідач не визнала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Державних Будівельних норм України (ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») - поняття будівництво включає в собі нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.
Відповідно до пункту 3.21 розділу 3 Державних Будівельних норм України (ДБН А.2.2-3:2014) реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості послуг, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» до будівництва належить нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт. Реконструкція існуючих будівель і споруд в цілому або їх окремих частин, в тому числі, квартир, є видом будівництва та повинна здійснюватися відповідно до проектної документації.
Процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єкта, оформлення документів на виконання будівельних робіт визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та «Порядком виконання підготовчих і будівельних робіт», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок, відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених Законом, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Проектна документація на реконструкцію приміщень в існуючому багатоквартирному житловому будинку повинна відповідати вимогам державних будівельних норм, нормативним вимогам державних наглядових органів із забезпечення стійкості будівель, надійності їх експлуатації, протипожежної безпеки, екологічних та санітарно-гігієнічних правил і норм.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Державних Будівельних норм України (ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») – проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.
Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Державних Будівельних норм України (ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») – оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва».
Відповідно до пункту 4.3 розділу 4 Державних Будівельних норм України (ДБН А 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») – складовими вихідних даних є:
- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
- технічні умови;
- завдання на проектування (додаток Б);
- інші вихідні дані (додаток А).
Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 Державних Будівельних норм України (ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») – технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об`єкта будівництва, що проектується.
Відповідно до пункту 4.5 розділу 4 Державних Будівельних норм України (ДБН 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») – категорія складності та клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва визначаються відповідно до вимог ДБН В.1.2-14 та ДСТУ-Н Б В. 1.2-16.
Відповідно до підпункту 4.6.1 розділу 4 Державних Будівельних норм України (ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») – для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється:
1) в одну стадію - робочий проект (РП);
2) у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).
Окрім вищезазначеного також встановлено факт істотного порушення будівельних норм при здійсненні реконструкції стоматологічного кабінету, шляхом приєднання квартири АДРЕСА_2 , а саме порушено вимоги п. 7.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» - будівельні роботи на об`єкті будівництва мають здійснюватись на підставі декларативно-дозвільних документів на їх виконання у відповідності до вимог законодавства, порядок набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» № 466 від 13.04.2011.
Відповідно до п. 7.14 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» - на всіх етапах будівництва має бути запроваджена система контролю якості, за результатами якої встановлюється відповідність будівельної продукції вимогам проектної та нормативної документації, що має фіксуватись у виконавчій документації.
Відповідно до п. 8.1 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» - контроль якості виконання будівельних робіт спрямований на забезпечення об`єкта будівництва експлуатаційними властивостями, які мають відповідати основним вимогам відповідно до призначення об`єкта.
Відповідно до п. 8.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» - під час будівництва здійснюється державний та виробничий, авторський та технічний нагляд).
Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007.
Цей Порядок визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007.
Цей Порядок визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об`єкта).
Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.
Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.
Крім того Позивачем не надано (та фактично не забезпечено) дотримання положень ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення.» при здійсненні реконструкції стоматологічного кабінету, шляхом приєднання квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до розділу 1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення.», ці Норми поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд, а також на розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення.
Вимоги цих Норм є обов`язковими для застосування усіма юридичними та фізичними особами на території України, окрім будівництва індивідуальних житлових будинків.
Дані Норми забезпечують рівні права на використання житлових будинків і громадських будівель та споруд будинків і споруд різними верствами населення в тому числі маломобільних груп населення.
Також за відсутності робочого проекту, затвердженого у відповідності до вимог законодавства України, не видається можливим зробити однозначний висновок щодо забезпечення Позивачем положень ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги.»
Зокрема з огляду на той факт, що в наданому Позивачем до матеріалів справи містобудівному розрахунку 18-ЗЕС-АР, ФОП ОСОБА_4 посилається на норми вже не діючого ДБН ОСОБА_6 .1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».
Відповідно до абз. 1 пункту 4.8 розділу 4 Державних Будівельних норм України ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»), проектна документація на будинки, будівлі, споруди, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, їх черги та/або пускові комплекси має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на час передачі її замовнику.
Крім того, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, технічне обстеження - комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації.
Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.
Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою-підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).
Технічне обстеження включає такі етапи:
- попереднє (візуальне) обстеження об`єкта, у тому числі огляд і фотографування об`єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків відповідальності) об`єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);
- детальне (інструментальне) обстеження об`єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).
Якщо етапи технічного обстеження об`єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.
Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об`єкта.
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з врахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.
Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб`єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).
Враховуючи викладене, зокрема порушення порядку проектування та будівництва об`єкту, недотримання механізму набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, істотне порушення вимог Державних Будівельних норм України, відсутність звіту про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, проти визнання права власності на реконструйований об`єкт відповідач заперечує. У задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , на підставі договору купівлі-продажу серії ННС № 406397 від 23.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Єпіфанцевою Н.В., зареєстрованого в реєстрі № 879. Згідно з зазначеним договором купівлі-продажу квартира, яка є предметом цього договору – трикімнатна, на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 54,6 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 47893160 від 18.11.2015, приміщення стоматологічного кабінету, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 67, 2 кв.м.) на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .
Згідно з копією рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 884 від 16.11.2018, ОСОБА_3 дозволено переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_4 в нежитлове та реконструкцію, з метою розширення стоматологічного кабінету, за адресою: АДРЕСА_6 ), згідно з проектно-кошторисною документацією, яка має бути розроблена, узгоджена та затверджена в порядку встановленому законодавством.
З матеріалів справи судом вбачається, що після придбання вказаної вище квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , позивач зробила реконструкцію належного їй стоматологічного кабінету шляхом приєднання квартири АДРЕСА_2 .
Згідно з висновком ФОП ОСОБА_4 містобудівний розрахунок «Реконструкція стоматологічного кабінету шляхом приєднання квартири», реконструйоване нежитлове приміщення із функціональним призначенням «Стоматологічний кабінет» не буде змінювати його зовнішньої конфігурації та функціонального призначення.
Згідно з копією технічного паспорту на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_7 , виданого КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» від 07.08.2019, показники квартири після реконструкції складають: основна площа 83,3 кв.м.; загальна площа 128,9 кв.м.
Як вбачається з відповідей заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради № 946 від 05.05.2014 та № 949 від 05.05.2014 адресованих ОСОБА_3 , за зверненням КП «Житлосервіс «Евріка», яке є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 міською радою було прийняте рішення сесії міської ради № 3148 від 24.10.2013 про дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під житловий будинок з прибудинковою територією. Проект землеустрою був розроблений землевпорядною організацією. Але згідно зі ст. 50 Закону України «Про землеустрій» до проекту землеустрою повинні бути додані копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів). Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 є власністю територіальної громади м. Сєвєродонецька, але правовстановлюючі документи на будинок в установленому законодавством порядку не оформлені. Процедура оформлення документів потребує коштів та займає багато часу. Після оформлення документів на право власності на житловий будинок, буде доопрацьований проект землеустрою і земельна ділянка під житловим будинком буде відведена КП «Житлосервіс «Евріка». При наявності документів на земельну ділянку Ви зможете оформити дозвільні документи на будівництво входу.
Згідно з відповіддю начальника ФКМ міської ради Ольшанського О. № 4166 від 22.07.2019 на адвокатський запит адвоката Жердєва С.М., Сєвєродонецька міська рада не є розпорядником та не володіє: правовстановлюючими документами на об`єкти нерухомого майна, розташованими на земельній ділянці, а саме на будинок АДРЕСА_3 ; та правовстановлюючими документами на земельну ділянку, яка розташована під житловим будинком АДРЕСА_3 .
Згідно з відповіддю в.о. міського голови Сєвєродонецької міської ради Ткачука В. № 4051/3-5080 від 09.08.2019, на звернення ОСОБА_3 повідомлено, що для подальшого проведення реконструкції, з метою розширення стоматологічного кабінету Вам необхідно отримати в користування земельну ділянку, що на цей час є неможливим, оскільки об`єкт реконструкції знаходиться в багатоквартирному будинку. Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме права власності на самочинно реконструйований стоматологічний кабінет. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Житлового кодексу України.
Так, статтею 152 ЖК України встановлено, що переобладнання і перепланування житлових будинків (квартир), що належать громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 200/22329/14-ц від 18 грудня 2019 року, аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.
За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Визнання ж права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, і підстав для відступу від нього Великою Палатою Верховного Суду не вбачається.
Пунктом 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку із зміною суб`єкта такого права в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки заявник подає:
- документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;
- технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
- письмову заяву або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
- договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).
Зі змісту вказаних норм права вбачається, що прийняття нерухомого майна в експлуатацію після його реконструкції, в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий, є обов`язковим.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127, не зверталась до відповідача із заявою про реєстрацію свого права власності на реконструйований стоматологічний кабінет. Сторонами не було надано суду доказів того, що позивач ОСОБА_3 зверталась із заявою до уповноваженого органу, яким є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, про прийняття належного їй самовільно реконструйованого стоматологічного кабінету до експлуатації та отримала документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об`єкт нерухомого майна до уповноваженого державного органу не зверталась; документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, а також документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта у своєму розпорядженні не має, а тому відсутні підстави для визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на реконструйований стоматологічний кабінет слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на реконструйований стоматологічний кабінет відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
- позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ;
- представник позивача: ОСОБА_1 , місце роботи: АДРЕСА_10 ;
- відповідач: Сєвєродонецька міська рада Луганської області, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 26204220;
- представник відповідача: Ковальова Олена Володимирівна, місце роботи: АДРЕСА_11 , Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32.
Повне рішення складено 04.02.2020 року.
Суддя І. С. Посохов
Судове рішення № 87375157, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 30.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/11579/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: