Рішення № 87362998, 29.01.2020, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3933/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 41" (м. Харків) простягнення 1639,15 грн,за участю представників:

позивача - адв. Верхацького І.В. (довіреність від 17.05.2019);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву, в якій просить стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 41" (61007, Харківська обл., м. Харків, вул. Бібліна, 41; 37766117) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) борг у загальній сумі 1639,15 грн, у тому числі: пеню у сумі 1384,49 грн, 3% річних у сумі 115,97 грн та інфляційні втрати у сумі 138,69 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов п. 6.1 договору постачання природного газу №2259/16-ТЕ-32 від 21.12.2015.

Також у цій позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою вирішено розглядати справу №922/3933/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.12.2019 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

Оскільки 23.12.2019 представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, протокольною ухвалою суду від 23.12.2019 відкладено підготовче засідання на 15.01.2020 о 12:30 год.

23.12.2019 ухвалою господарського суду учасників справи було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 15.01.2020 о 12:30 год.

15.01.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2020 о 12:30 год, про що позивача було повідомлено ухвалою суду від 15.01.2020, а відповідача було викликано в судове засідання для участі ухвалою господарського суду від 15.01.2020.

29.01.2020 представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, зокрема у судове засідання від 29.01.2020, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 3 ст. 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Положеннями ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Ухвали Господарського суду Харківської області, зокрема, ухвала суду від 02.12.2019 про відкриття провадження у справі, відправлені на адресу відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61007, м. Харків, вул. Бібліка, буд. 41 (колишня ВУЛИЦЯ Другої П`ятирічки), однак поштові конверти з відповідними рекомендованими відправленням повернуті відділенням зв`язку до суду з відмітками "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - адресат відсутній".

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Крім того ухвала Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.12.2019.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище положення Господарського процесуального кодексу України, якими регламентовано порядок повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.12.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання природного газу №2259/16-ТЕ-32 (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 1.3 договору за цим договором постачається газ власного видобутку (видобутий на території України), а у разі його нестачі, імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України).

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що позивач передає відповідачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 9,0 тис куб м, у тому числі по місяцях.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору позивач передає відповідачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з підземних сховищ газу (надалі - ПСГ) в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від позивача до відповідача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ відповідач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.4 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з п. 3.5 вказаного договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, відповідач зобов`язується надати позивачеві, зокрема, підписані та скріплені печатками відповідача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа повертає відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У випадку ненадання або несвоєчасного надання відповідачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

Пунктом 5.1 зазначеного договору сторони визначили, що регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ -2%-; податок на додану вартість за ставкою - 20%.

До сплати за 1000 куб м природного газу – 1806,15 грн, крім того ПДВ - 20% - 361,23 грн, всього з ПДВ - 2167,38 грн.

Згідно з п. 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1 цього ж договору сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 12 зазначеного договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

31.12.2015 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору, в якій сторони, зокрема, змінили пункти 5.1 і 5.2 договору, вказавши, що ціна за 1000 куб м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрангаз" - 498,70 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 598,44 грн. До сплати за 1000 куб м природного газу - 2269,44 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2723,33 грн.

У додатковій угоді №2 від 29.01.2016 до договору сторони змінили п. 1.3 договору, узгодивши, що за цим договором може бути поставлений газ власного видобутку (газ, видобутий на території України) та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

Додатковою угодою №3 від 31.03.2016 до договору сторони доповнили статтю "порядок та умови передачі газу" договору пунктами 3.6, 3.7, 3.8, статтю "порядок та умови проведення розрахунків" договору пунктом 6.6, пункт 7.2 статті "права та обов`язки сторін" підпунктами 8 і 9, а пункт 7.3 цієї ж статті договору - підпунктом 5.

На виконання умов договору постачання природного газу №2259/16-ТЕ-32 від 21.12.2015 позивач поставив протягом лютого - березня 2016 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 9104,09 грн, що підтверджується копіями актів приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 4586,09 грн та 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 4518,00 грн.

Відповідачем проводилися розрахунки за поставлений позивачем природний газ несвоєчасно, що підтверджується операціями по підприємству "Наш дім-41 ОСББ" з 01.01.2016 по 31.07.2019 по договору №2259/16-ТЕ-32, а також копіями банківських виписок з особового рахунку позивача за 30.08.2016 та за 22.09.2016.

Так, відповідач частково сплатив позивачу за природний газ, отриманий протягом лютого – березня 2016 року за договором №2259/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, в сумі 8000,00 грн, та остаточний розрахунок відповідач здійснив 22.09.2016 в сумі 1104,09 грн.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 договору постачання природного газу №2259/16-ТЕ-32 від 21.12.2015.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідач не надав доказів виконання зобов`язань за договором у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.03.2016 по 21.09.2016 в сумі 1384,49 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 15.03.2016 по 21.09.2016 в сумі 115,97 грн та інфляційні за період з 01.04.2016 по 30.09.2016 в сумі 138,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів оплати природного газу, спожитого протягом лютого - березня 2016 року, у строк, встановлений п. 6.1 договору постачання природного газу №2259/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, пені, 3% річних та інфляційних, або будь-яких заперечень.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Згідно з ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім - 41" (61007, м. Харків, вул. Бібліка, 41. Код ЄДРПОУ 37766117) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6. Код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 1384,49 грн, 3% річних у сумі 115,97 грн та інфляційні втрати у сумі 138,69 грн та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "03" лютого 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.