Ухвала суду № 87362562, 03.02.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.02.2020 р. Справа№ 914/209/20

Суддя Ділай У.І., розглянувши матеріали позовної заяви: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»», м. Львів

до відповідача: Міністерства юстиції України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Приватне підприємство «Виробничо-торгівельне підприємство «Серміш», с. Ожидів, Буський район, Львівська область

про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2017 №1731/5

Встановила:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»», до відповідача: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Приватне підприємство «Виробничо-торгівельне підприємство «Серміш», про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2017 №1731/5.

При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду м. Києва, з наступних підстав:

Відповідно до ч.5 ст.30 ГПК України, спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Враховуючи те, що відповідачем у даній справі є Міністерство юстиції України, суб`єктний склад сторін у даній справі відповідає складу сторін, на який поширюються положення ч.5 ст.30 ГПК України щодо виключної підсудності справ.

При цьому, незважаючи на те, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, який стосується земельної ділянки, що розташована на території Львівської області, даний спір не підсудний Господарському суду Львівської області з огляду на наступне.

У абз.1 п. 20.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» №10 від 24.10.2011 зазначено про те, що статтею 16 ГПК (в редакції діючій на момент надання відповідних роз`яснень ПВГСУ) встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

При цьому, у абз.3 п.20.7 вищевказаної постанови, Пленум Вищого господарського суду України надав роз`яснення щодо випадку, коли у справах, предметом яких є спір, що виник з приводу нерухомого майна, зазначивши наступне: якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 16 ГПК України (в редакції чинній на момент надання відповідних роз`яснень ПВГСУ), то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва.

Враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, суд вважає можливим взяти до уваги вищевказані роз`яснення Пленуму Вищого господарського суду України.

Відтак, враховуючи, що у ч.5 ст.16 ГПК України (в редакції чинній на момент надання відповідних роз`яснень Пленумом ВГСУ) зазначено, то справи з приводу нерухомого майна (земельних ділянок), у яких відповідачем є Міністерство юстиції України, у будь-якому разі підлягають розгляду господарським судом міста Києва.

Також суд звертає увагу на правову позицію, яка зазначена в постанові Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19. Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, зокрема міністерство, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Суд відзначає, що у розумінні наведених норм процесуального права виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 ГПК України, яка раніше була передбачена частиною 5 статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017) визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування, що, між іншим, спростовує аргументи, наведені позивачем у відзиві на касаційну скаргу. Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі № 905/1566/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення..

Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Львівської області,

УХВАЛИВ:

Справу №914/209/20 за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»», до відповідача: Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Приватне підприємство «Виробничо-торгівельне підприємство «Серміш», про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2017 №1731/5 - передати за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Ділай У.І.