Вирок № 87357657, 04.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14084/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козачук О.М.,

при секретарі Марисику М.В.,

за участю прокурора Нечепоренка Ю.Л.,

представника потерпілого Картавого А.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тарту, Естонія, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 23 серпня 2019 року, приблизно о 15 год. 35 хв. , перебував в приміщенні супермаркету «Новус», що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Євгенія Сверстюка, 4/1, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, а саме викрадення пляшки коньяку марки «Сараджішвілі», об`ємом 0,5 л., закупівельною вартістю 305 грн. 50 коп. Перебуваючи в приміщенні магазину «Новус», та реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно від оточуючих, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно від працівників вказаного магазину та покупців, які знаходились у приміщенні магазину, ОСОБА_1 , підійшов до стелажу, взяв з прилавку пляшку коньяку «Сараджішвілі» 0,5 л. та зберігаючи її при собі, направився в бік виходу з магазину, проте, довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки пройшовши лінію кас, був затриманий працівником охорони магазину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто коли особа виконала усі дії, які вважала за необхідні для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.

29 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019100040007059 між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілого Картавим А.Ф. укладено угоду про примирення.

Згідно з вимогами ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до умов зазначеної вище угоди від 29 серпня 2019 року, представник потерпілого Картавий А.Ф. та обвинувачений ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019100040007059 за спільною ініціативою та обопільною згодою, згідно з вимогами ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір шкоди, а саме, що в результаті скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_1 не спричинив матеріальної шкоди потерпілій стороні, оскільки все викрадене майно повернуто, а також узгодили призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт на строк у сто годин, поклавши на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а представник потерпілого розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Угода про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена угода про примирення відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, який відноситься до категорії середньої тяжкості.

З урахуванням наведеного суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), однак свій злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття ОСОБА_1 у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 368-371, 373-374, 376, 468-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 29 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019100040007059 між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілого Картавим А.Ф.

ОСОБА_1 визнати винним ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк у сто годин, на підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: пляшка коньяку марки «Сараджішвілі», об`ємом 0,5 л., яка передана на зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя