Постанова № 8735167, 10.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-1202/10/0570

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області

до Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 427,63 грн.

за участю представників:

від позивача:          Свічкар Л.П. за дов. від 15.02.2010 р.

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 427,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем існує заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01 жовтня по 31 грудня 2009 року до Пенсійного фонду України у розмірі 427,63 грн.

Правовою підставою стягнення позивач зазначає норми частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пунктів 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663). З метою стягнення заборгованості по сплачених пенсіях за Списком №2, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 427,63 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач повторно у судове засідання не з’явився. Заперечення на позовну заяву не надав. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі надіслана на адресу відповідача, що вказана у довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого міститься інформація, що місцезнаходженням відповідача є вулиця Шахтарська, 39, місто Кіровське, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду з відміткою відділення зв’язку про відсутність адресата за місцем реєстрації. Всупереч вимогам частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державна холдингова компанія «Жовтеньвугілля» зареєстрована Кіровською міською радою народних депутатів Донецької області 19 лютого 1997 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (арк. справи 17).

Виходячи з наданого позивачем розрахунку слідує, що загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01 жовтня по 31 грудня 2009 року складає 427,63 грн. (арк. справи 5, 23-25).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені вчастині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є страхувальником і зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України (арк. справи 4).

Згідно із пунктом 6 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 року встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено судом, у відповідача працюють особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і якій призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 (арк. справи 20-21).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області до Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 427,63 грн. (чотириста двадцять сім гривень, 63 коп.) задовольнити повністю.

Стягнути з Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» суму боргу в розмірі 427,63 грн. (чотириста двадцять сім гривень, 63 коп.) на р/р №256023012023 в ДОУ ВАТ «Державному ощадному банку України», код ЄДРПОУ 21990739, МФО 335106, Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 березня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова у повному обсязі складена 15 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шинкарьова І.В.